Ми консультуємо колекціонерів, галереї, підприємства арт-ринку, сімейні офіси та кредиторів щодо угод, фінансування та регуляторних питань у Швейцарії, Великій Британії, ЄС і США.
Арт-право — це норми договірного права, речового права, права фінансування та комплаєнсу, застосовані до об’єктів, які переміщуються й можуть перебувати в іншій країні, ніж їхній власник, покупець або кредитор. Питання ті самі, на які ця практика відповідає і в інших сферах: кому належить твір і хто має право ним розпоряджатися; що договір купівлі обіцяє щодо титулу (title), атрибуції та стану і що він залишає на власну перевірку покупця; коли відбуваються платіж і поставка та переходить ризик; як кредитор отримує забезпечення на твір, який зберігатиметься на складі за кордоном; і чого вимагають законодавство про культурні цінності та митне законодавство, перш ніж твір перетне кордон або потрапить на митне зберігання. Ми консультуємо колекціонерів, галереї, дилерів, підприємства арт-ринку, сімейні офіси та кредиторів із цих питань і складаємо документи, які на них відповідають.
Як ці питання пов’язані між собою, показує умовна послідовність подій. Американський колекціонер купує картину в лондонського дилера. До продажу застосовується англійське право: Sale of Goods Act 1979 включає до договору істотну умову, що мається на увазі (implied condition), про те, що продавець має право продати (right to sell) твір (ст. 12), а там, де сторони роблять опис умовою договору, також про те, що твір відповідає опису (ст. 13); Consumer Rights Act 2015 застосовується замість нього, якщо покупець є фізичною особою, яка діє повністю або переважно поза межами будь-якої торговельної чи підприємницької діяльності, причому більшість його положень про товари не застосовуються до вживаного лота, проданого на публічному аукціоні, на якому фізичні особи можуть бути присутніми особисто; атрибуція зобов’язує продавця як умова договору там, де договір робить її такою, або, у разі продажу споживачеві (consumer sale), як переддоговірна інформація, а в інших випадках як думка, яка має бути добросовісною та розумно обґрунтованою; і поза продажем споживачеві ризик переходить разом із правом власності, що для індивідуально визначеного твору може статися в момент підписання, якщо договором не передбачено інше. Потім картина вирушає на безмитний склад (Zollfreilager) у Женеві. Склад є митною територією Швейцарії, на якій ані ввізне мито, ані ПДВ при ввезенні (Einfuhrsteuer) не підлягають сплаті, доки твір не випущено у вільний обіг, проте швейцарське законодавство про культурні цінності розглядає зберігання культурних цінностей на митних складах як ввезення відповідно до Закону про міжнародне переміщення культурних цінностей (Kulturgütertransfergesetz, KGTG; ст. 19(3)), а Постанова про міжнародне переміщення культурних цінностей (KGTV) у редакції, чинній з 1 січня 2026 р., вимагає письмового повідомлення митного органу про зберігання (ст. 26). Через два роки колекціонер отримує в нью-йоркського кредитора позику під забезпечення твором. До позики може застосовуватися право штату Нью-Йорк; зі швейцарського погляду питання, чи є забезпечення кредитора чинним щодо третіх осіб і як на нього звертається стягнення, вирішується за правом місця, де перебуває твір (ст. 100 швейцарського Закону про міжнародне приватне право, IPRG), а за швейцарським правом застава рухомої речі (Faustpfand) не виникає, доки заставодавець зберігає виключну владу над річчю (ст. 884(3) Цивільного кодексу Швейцарії, ZGB). Отже, забезпечення тримається на домовленостях про зберігання та видачу твору. Подальший продаж, надання твору на виставку або відправлення до Нью-Йорка знову змінюють митний статус, потрібні документи та розподіл ризиків.
Michael Isak має ступінь магістра Sotheby's Institute of Art зі спеціалізацією в праві у сфері мистецтва. Він є співзасновником NOMARTS, неприбуткової асоціації, яка організовує виставки та замовлення творів і консультує компанії, родини та фонди щодо формування колекцій; асоціація незалежна від практики. Практика застосовує до мистецтва той самий метод, що й до фінансових угод: договір, забезпечення та комплаєнс-досьє читають у світлі права кожного місця, через яке проходить твір, а відкриті питання фіксують письмово до того, як твір переміщують.
Чотири етапи: придбання, власність, фінансування, переміщення. Перевірка звужує ризик; сама по собі вона титулу не встановлює. Юрисдикції: Швейцарія, Англія та Уельс, ЄС, США.