Кредитування під забезпечення творами мистецтва за правом Нью-Йорка та твір, що зберігається на швейцарському складі

Позичальник і твір у термінах Article 9

Нью-Йорк ухвалив поправки 2022 року до Uniform Commercial Code (Єдиного торгового кодексу, UCC) актом chapter 579 of the Laws of 2025; акт підписано 5 грудня 2025 р., і він набрав чинності на 180-й день після цього, 3 червня 2026 р.; розділи (sections), на які є посилання нижче, наведено в редакції, опублікованій як чинна на дату цього огляду; там, де змінений текст тепер говорить «підписаний» (signed) замість «автентифікований» (authenticated; розділи 9-203, 9-313, 9-611 і 9-615), цей огляд іде за ним, тоді як розділи 9-620 і 9-624 в опублікованій редакції й далі говорять «автентифікований». Article 9 застосовується до будь-якого правочину, незалежно від його форми, який створює забезпечувальний інтерес (security interest) у рухомому майні (personal property) на підставі договору (розділ 9-109(a)(1)), а забезпечувальний інтерес — це інтерес у рухомому майні, який забезпечує платіж або виконання зобов’язання (розділ 1-201(b)(35)). Картина належить до «товарів» (goods), тобто речей, які є рухомими на момент виникнення (attachment) забезпечувального інтересу. Чи є вона «споживчими товарами» (consumer goods), тобто товарами, що використовуються або придбані для використання переважно в особистих, сімейних чи домашніх цілях, або «товарними запасами» (inventory), тобто товарами, які особа тримає для продажу, залежить від використання, а не від самого предмета (розділ 9-102(a)(23), (44) і (48)). Це розмежування проходить через весь Article 9. «Споживчий правочин» (consumer transaction) — це правочин, у якому фізична особа бере на себе зобов’язання переважно в особистих, сімейних чи домашніх цілях, забезпечувальний інтерес забезпечує це зобов’язання, а предмет забезпечення утримується переважно в цих цілях (розділ 9-102(a)(26)). Фізична особа, яка бере позику під картину у своїй вітальні, щоб профінансувати приватну покупку, є стороною такого правочину; компанія сімейного офісу, трастова компанія чи дилер — ніколи, оскільки жоден із них не є фізичною особою, і викладені нижче споживчі правила до них не застосовуються.

Виникнення: підписаний договір і опис

Забезпечувальний інтерес виникає і стає придатним до примусового виконання щодо боржника, коли здійснено зустрічне надання (value), боржник має права на предмет забезпечення або повноваження їх передати, і при цьому або боржник підписав договір забезпечення, який містить опис предмета забезпечення, або предмет забезпечення перебуває у володінні забезпеченої сторони згідно з розділом 9-313 на підставі договору забезпечення, укладеного боржником (розділ 9-203(a) і (b)). Опис є достатнім, незалежно від того, чи є він конкретним, якщо він розумно ідентифікує описане: конкретним переліком, за категорією, за видом предмета забезпечення, визначеним у Кодексі, за кількістю або будь-яким іншим об’єктивно визначуваним способом (розділ 9-108(a) і (b)); опис на кшталт «усі активи боржника» або «усе рухоме майно боржника» достатнім не є (розділ 9-108(c)). «Твори мистецтва» (artwork) не є видом предмета забезпечення, визначеним у Кодексі, тому «усі твори мистецтва боржника» — це опис за категорією, достатність якого залежить від того, чи розумно він ідентифікує предмет забезпечення за конкретних обставин; у споживчому правочині опис споживчих товарів лише за видом є недостатнім у будь-якому разі (розділ 9-108(e)(2)). На нашу думку, договір забезпечення щодо колекції має містити перелік кожного твору із зазначенням автора, назви, техніки, розмірів, дати та інвентарного номера, а категорію описувати лише як запасний варіант. Умова про майно, набуте згодом (after-acquired property clause), дозволена, але щодо споживчих товарів вона не поширюється на товари, набуті більш ніж через десять днів після здійснення зустрічного надання (розділ 9-204(a) і (b)(1)).

Друга умова заслуговує на більшу увагу, ніж їй зазвичай приділяють. Боржник повинен мати права на предмет забезпечення або повноваження передавати права на нього (розділ 9-203(b)(2)). Твір, який позичальник уже продав, не дає кредиторові нічого. Твір, уже обтяжений забезпеченням на користь іншої особи, дає йому інтерес нижчої черги, ранжований за правилом «перший за реєстрацією (filing) або перфекцією (perfection)» (розділ 9-322) і вразливий, якщо він не перфекований (розділ 9-317): це питання пріоритету та ковенантів, яке слід вирішити до надання коштів, а не нікчемність. Твір, який позичальник тримає на умовах консигнації, дає його кредиторові права лише через розділ 9-319, про який йдеться далі. Позичальник, що є фізичною особою, може взагалі не бути власником, якщо твір належить йому через окрему структуру. Перевірка титулу (title) та провенансу, яку проводять під час придбання, повторюється для позики з ще одним питанням: хто володів твором після останнього продажу.

Перфекція: де перебуває боржник, а не де висить картина

Забезпечувальний інтерес є перфекованим, тобто чинним щодо третіх осіб, коли він виник і вчинено відповідну дію, передбачену розділами з 9-310 по 9-316 (розділ 9-308(a)). Базовим кроком є зареєстроване повідомлення про фінансування, або financing statement (розділ 9-310(a)); винятки, які мають значення для мистецтва, — це володіння та, для дилера чи аукціонного дому, що фінансує купівельну ціну твору, придбаного для приватного житла, автоматична перфекція забезпечувального інтересу в рахунок купівельної ціни (purchase-money security interest) у споживчих товарах (розділ 9-309(1)). Яке право регулює перфекцію, визначає розділ 9-301, пункти якого Нью-Йорк позначає літерами від (a) до (e), тоді як уніфікований текст нумерує їх від (1) до (4): поки боржник перебуває в певній юрисдикції, місцеве право цієї юрисдикції регулює перфекцію, наслідки перфекції або її відсутності та пріоритет забезпечувального інтересу в предметі забезпечення (розділ 9-301(a)); поки предмет забезпечення перебуває в певній юрисдикції, її місцеве право регулює посесорний забезпечувальний інтерес (possessory security interest), тобто інтерес, що ґрунтується на володінні (розділ 9-301(b)); а поки товари перебувають у певній юрисдикції, її місцеве право регулює наслідки перфекції та пріоритет непосесорного забезпечувального інтересу в них (розділ 9-301(c)(3)). Місце перебування боржника визначає розділ 9-307: фізична особа перебуває за місцем свого основного проживання, організація — за місцем здійснення діяльності або місцезнаходженням головного виконавчого органу, а зареєстрована організація — у штаті, за правом якого її створено. Ці правила застосовуються лише тоді, коли місце проживання або офіс боржника перебуває в юрисдикції, право якої загалом вимагає, щоб інформація про існування непосесорного забезпечувального інтересу була доступною в системі реєстрації, обліку чи запису як умова або наслідок набуття ним пріоритету над кредитором, що звернув стягнення (lien creditor); якщо це не так, боржник вважається таким, що перебуває в окрузі Колумбія (розділ 9-307(c)).

Із цього випливають три наслідки. Умова договору позики про застосовне право обирає лише право договору; розділ 9-301 обирає право перфекції за місцем перебування, а домовленість про інше є дійсною лише тією мірою, якою це дозволяє визначене таким чином право (розділ 1-301(c)(7)). Повідомлення про фінансування, зареєстроване в Нью-Йорку щодо позичальника, який проживає в Коннектикуті, компанії з обмеженою відповідальністю (limited liability company) штату Делавер або резидента Швейцарії, не створює жодної перфекції; реєстрація здійснюється там, де перебуває боржник, а щодо іноземної фізичної особи кредитор повинен спершу відповісти на питання за розділом 9-307(c), і якщо відповідь негативна, реєстрація здійснюється в окрузі Колумбія. А місцезнаходження картини має значення для наслідків у частині пріоритету та для посесорного інтересу, але не для реєстрації. Там, де застосовується право Нью-Йорка, реєстраційним органом для товарів є офіс секретаря штату (розділ 9-501(a)(2)); повідомлення про фінансування містить ім’я боржника, найменування забезпеченої сторони та вказівку на предмет забезпечення (розділ 9-502(a)); для фізичної особи, яка має чинне посвідчення водія штату Нью-Йорк або ідентифікаційну картку для осіб, що не є водіями, ім’я є достатнім лише тоді, коли воно збігається з ім’ям у цьому документі (розділ 9-503(a)(4)), помилка в імені є серйозно оманливою, якщо тільки стандартна логіка пошуку реєстраційного органу все одно не знайде запис (розділ 9-506), а реєстрація діє п’ять років і може бути продовжена лише протягом останніх шести місяців (розділ 9-515).

Володіння — інший шлях, і для твору, що перебуває на зберіганні, він кращий. Забезпечена сторона може перфекувати забезпечувальний інтерес у товарах, набувши володіння ними (розділ 9-313(a)), і вона набуває володіння предметом забезпечення, який тримає третя особа, коли ця особа підписує запис (record), у якому підтверджує, що володіє ним на користь забезпеченої сторони, або набуває володіння після підписання такого запису (розділ 9-313(c)). Сховище не зобов’язане давати таке підтвердження, а якщо дає, то не несе перед забезпеченою стороною жодного обов’язку, якщо не погодиться на нього або якщо його не покладає інше право (розділ 9-313(f) і (g)); отже, підтвердження створює перфекцію, але право вимагати видачі твору кредиторові, а також право кредитора оглядати, страхувати та давати вказівки мають бути прописані у тристоронньому договорі між позичальником, кредитором і сховищем. Якщо сховище видало на твір товаророзпорядчий документ (document of title), перфекція натомість здійснюється через цей документ: перфекцією інтересу в оборотному документі або, для необоротного документа, його видачею на ім’я забезпеченої сторони, отриманням зберігачем (bailee) повідомлення про інтерес забезпеченої сторони або реєстрацією (розділ 9-312(c) і (d)). Чи є підтвердження про зберігання товаророзпорядчим документом — питання факту за розділом 1-201(b)(16), і кредиторові слід прочитати його, перш ніж вирішувати, яким шляхом він іде.

Пріоритет: заставні права в силу закону, дилери та консигнація

Між конкуруючими забезпечувальними інтересами пріоритет відлічується від більш ранньої з двох подій, реєстрації або перфекції, і перфекований інтерес має перевагу над неперфекованим (розділ 9-322(a)); неперфекований інтерес поступається кредиторові, що звернув стягнення, зокрема керуючому у справі про банкрутство (bankruptcy trustee), і покупцеві, який здійснює зустрічне надання та приймає поставку, не знаючи про інтерес (розділ 9-317). Ще три претенденти є специфічними саме для мистецтва. Посесорне заставне право в силу закону (lien), створене статутом або нормою права на користь особи, яка у звичайному ході своєї діяльності надає послуги або матеріали щодо товарів (заставне право сховища та порівнянні передбачені законом заставні права реставраторів і перевізників), має пріоритет над забезпечувальним інтересом, якщо статут, що його створює, не передбачає іншого (розділ 9-333); склад має таке заставне право на товари щодо поклажодавця за плату за зберігання, перевезення, страхування та роботи, наявну чи майбутню, і втрачає його в разі добровільної видачі товарів (розділ 7-209(a) і (e)). Це заставне право не зв’язує кредитора, інтерес якого було перфековано до видачі складської розписки і який ані не передавав твір складу, ані не погоджувався з видачею розписки (розділ 7-209(c)); цей захист, найімовірніше, втрачається за звичайної тристоронньої домовленості, що є додатковою підставою для відмови від заставного права або його субординації, які дозволяє розділ 9-339. Покупець у звичайному ході діяльності, який купує добросовісно та у звичайному ході діяльності в особи, що займається продажем товарів такого виду, набуває товар вільним від забезпечувального інтересу, створеного його продавцем, навіть якщо цей інтерес перфековано і покупець про нього знає (розділ 9-320(a)); це правило звільняє клієнта дилера від кредитора дилера, і воно не стосується товарів, що перебувають у володінні забезпеченої сторони (розділ 9-320(e)), а це ще одна підстава віддати перевагу володінню. А передання дилерові на консигнацію змінює картину: поки передані на консигнацію товари перебувають у володінні консигнатора, консигнатор вважається таким, що має права й титул, тотожні правам і титулу консигнанта, щодо кредиторів консигнатора, якщо тільки перфекований інтерес консигнанта не має пріоритету (розділ 9-319); це правило обмежене консигнацією за Article 9, як її визначено в розділі 9-102(a)(20), що виключає товари, які були споживчими товарами до передання, поставки вартістю менш ніж 1 000 доларів США та консигнацію аукціоністові; за межами цього визначення титул колекціонера щодо кредиторів і покупців дилера регулюється іншим правом, зокрема правилом про довірення (entrustment) у розділі 2-403(2). Нью-йоркський статут, який робить переданий на консигнацію твір довірчим майном (trust property), захищеним від кредиторів торговця, захищає лише митця або правонаступника митця, який передає на консигнацію власний твір митця (Arts and Cultural Affairs Law, розділ 12.01); колекціонер, який передає твір на консигнацію галереї, залишається за його межами. Кредиторові слід заборонити консигнацію предмета забезпечення без його згоди, а якщо він її надає, вимагати підписаного підтвердження дилера, реєстрації щодо колекціонера, якщо до того перфекція кредитора ґрунтувалася на володінні, і, якщо домовленість є консигнацією за Article 9, реєстрації колекціонером або від його імені щодо дилера (розділ 9-319(b)).

Для переміщення діє власний відлік часу. Забезпечувальний інтерес, перфекований за правом однієї юрисдикції, залишається перфекованим після зміни місця перебування боржника на іншу юрисдикцію лише протягом чотирьох місяців, а після передання предмета забезпечення особі, яка внаслідок цього стає боржником, що перебуває в іншій юрисдикції, — лише протягом одного року, якщо тільки протягом цього часу його не перфековано за новим правом; в іншому разі він стає неперфекованим і щодо набувача за зустрічне надання (purchaser for value) вважається таким, що ніколи не був перфекованим (розділ 9-316(a) і (b)). Посесорний забезпечувальний інтерес залишається безперервно перфекованим після переміщення в іншу юрисдикцію, якщо на момент прибуття він є перфекованим за правом цієї юрисдикції (розділ 9-316(c)). Ковенанти щодо зміни місця перебування позичальника та місцезнаходження твору і право кредитора на повторну реєстрацію існують саме через ці два строки.

Невиконання: що може зробити кредитор і від чого позичальник не може відмовитися

Після невиконання (default) забезпечена сторона має права, передбачені Part 6, а з урахуванням розділу 9-602 — і права, передбачені договором, і завжди може отримати судове рішення за своєю вимогою та виконати його в будь-якому доступному судовому порядку (розділ 9-601(a)). Вона може набути володіння предметом забезпечення, у судовому порядку або без нього, якщо діє без порушення громадського порядку (breach of the peace), і може вимагати від боржника зібрати предмет забезпечення в розумно зручному місці (розділ 9-609). Кожен аспект реалізації (disposition), включно зі способом, порядком, часом, місцем та іншими умовами, має бути комерційно розумним (розділ 9-610(b)); забезпечена сторона може купити предмет забезпечення на публічній реалізації, а на приватній — лише якщо предмет забезпечення належить до виду, який зазвичай продається на визнаному ринку або щодо якого є широко поширені стандартні цінові котирування (розділ 9-610(c)); на це питання статут не дає відповіді для унікальних творів, і кредиторові не слід виходити з того, що цей критерій виконано. Розумне підписане повідомлення про реалізацію надсилається боржникові, будь-якій вторинній зобов’язаній особі (secondary obligor) та, за межами споживчих товарів, будь-якому іншому претендентові, який повідомив кредитора, а також будь-якій забезпеченій стороні чи зареєстрованому власникові заставного права станом на десять днів до дати повідомлення (розділ 9-611(c)); за межами споживчого правочину повідомлення, надіслане після невиконання і за десять або більше днів до найближчої дати реалізації, вважається надісланим у розумний строк (розділ 9-612(b)). Виручка спрямовується на витрати на вилучення, утримання, підготовку та реалізацію, на погоджені гонорари юристів, далі на забезпечене зобов’язання, далі на субординовані забезпечувальні інтереси чи заставні права та консигнантові, кожен із яких має подати підписану вимогу до завершення розподілу; надлишок отримує боржник (або, якщо предмет забезпечення було передано на консигнацію, консигнант), а нестачу (deficiency) стягують із зобов’язаної особи (obligor); якщо кредитор або пов’язана з ним особа купує за заниженою ціною, надлишок або нестача обчислюються за ціною, яку принесла б реалізація третій особі, проведена відповідно до вимог (розділ 9-615(a), (d) і (f)). Прийняття предмета забезпечення в повне або часткове погашення боргу (strict foreclosure) потребує згоди боржника, наданої після невиконання або шляхом мовчання протягом двадцяти днів після пропозиції про повне погашення (розділ 9-620(a) і (c)), а боржник може викупити предмет забезпечення (redemption), сплативши повну суму зобов’язання та витрат у будь-який час до реалізації, укладення договору про реалізацію або прийняття (розділ 9-623).

Боржник не може договором відступити від ядра цих правил. Розділ 9-602 перелічує правила, від яких боржник або зобов’язана особа не може відмовитися і які не може змінити, серед них обмеження щодо порушення громадського порядку, правила реалізації та повідомлення, прийняття в погашення боргу, викуп і відповідальність забезпеченої сторони; сторони можуть погодити стандарти виконання цих обов’язків, якщо вони не є явно нерозумними, за винятком порушення громадського порядку (розділ 9-603). Якщо твір є споживчими товарами, а позика — споживчим правочином, обмеження посилюються: у споживчому правочині не допускається часткове прийняття предмета забезпечення в погашення боргу (розділ 9-620(g)) і не застосовуються правила про нестачу за розділом 9-626(a), які статут залишає на розсуд судів (розділ 9-626(b)); якщо предмет забезпечення є споживчими товарами і сплачено 60 % ціни за готівку або основної суми боргу, реалізація має відбутися протягом 90 днів після того, як забезпечена сторона набула володіння, або протягом довшого строку, погодженого та автентифікованого після невиконання (розділ 9-620(e) і (f)), а також діє правило про встановлений законом мінімум збитків (розділ 9-625(c)(2)); у правочині зі споживчими товарами (consumer-goods transaction) відмова від викупу не допускається (розділ 9-624(c)). Єдині відмови від прав, які дозволяє статут, можливі лише після невиконання: від повідомлення про реалізацію, від обов’язкової реалізації та, за межами правочину зі споживчими товарами, від викупу, кожна — за договором, автентифікованим після невиконання (розділ 9-624). Те, які з цих правил застосовуються, визначають мета позики та використання твору, а не лише статус позичальника.

Твір на швейцарському складі

Тепер про картину в Женеві. Зі швейцарського боку набуття та втрата речових прав на рухомі речі регулюються правом держави, у якій річ перебуває на момент події, з якої випливає набуття чи втрата, а зміст і здійснення цих прав — правом місця, де перебуває річ (Закон про міжнародне приватне право (IPRG), ст. 100). Сторони можуть підпорядкувати набуття та втрату праву держави відправлення або призначення чи праву, що регулює основний правочин, але на цей вибір не можна посилатися проти третіх осіб (ст. 104 IPRG); тримісячний пільговий строк у ст. 102 IPRG стосується застереження про збереження права власності, дійсно встановленого за кордоном, а не забезпечувального інтересу, і його не слід переносити на цей випадок. Застава вимоги до складу, на відміну від картини, підпорядковується праву, обраному сторонами, знову ж без дії щодо третіх осіб, а за відсутності вибору — праву звичайного місця проживання заставодержателя (ст. 105 IPRG).

Далі вирішує швейцарське матеріальне право. За Цивільним кодексом Швейцарії (ZGB) рухому річ можна передати в заставу (Faustpfand), якщо закон не передбачає винятку, лише переданням володіння заставленою річчю заставодержателю (ст. 884(1) ZGB); застава не виникає, поки заставодавець зберігає виключну владу над річчю (ст. 884(3) ZGB); а передання права власності, за якого річ залишається у відчужувача, не має сили щодо третіх осіб, якщо воно спрямоване на те, щоб поставити їх у невигідне становище або обійти правила про заставу рухомих речей (ст. 717 ZGB). Нью-йоркське повідомлення про фінансування, хоч як добре його зареєстровано, не передає володіння. Тому кредиторові, який хоче отримати забезпечення на твір у Женеві, чинне щодо швейцарських та іноземних кредиторів позичальника, потрібно, щоб твір утримували для нього: зберігач складу (Lagerhalter) за домовленістю, узгодженою зі швейцарськими юристами, за якою зберігач тримає твір для заставодержателя і видає його лише за вказівкою заставодержателя (володіння може перейти без фізичної передачі, якщо річ зберігає третя особа, яку повідомлено про передання, ст. 924 ZGB), або власний зберігач (custodian) заставодержателя. Цю домовленість формують два швейцарські правила. Зберігач складу має право притримання (Retentionsrecht) на товари за свою плату, доки він володіє товарами або може розпоряджатися ними через складське свідоцтво, або Lagerschein (Зобов’язальний кодекс Швейцарії (OR), ст. 485(3); ст. 895 ZGB), тож вимога зберігача щодо його плати протистоїть заставі кредитора, якщо зберігач не відмовиться від неї або не субординує її, а черговість має підтвердити швейцарський юрист. А в разі банкрутства зберігача конкурсне управління вирішує питання про видачу речей, на які заявляє вимогу третя особа, і, якщо вважає вимогу необґрунтованою, встановлює третій особі 20-денний строк для подання позову, після спливу якого вимога втрачається (Закон про стягнення боргів і банкрутство (SchKG), ст. 242); інвентарний облік складу, який для культурних цінностей на безмитному складі (Zollfreilager) фіксує ім’я та адресу власника (Митна постанова (Zollverordnung, ZV), ст. 182(2) і 184(1)(c)), і власна документація кредитора є доказами, на яких ґрунтується ця вимога. Наведені вище посилання на швейцарські норми взято з німецьких текстів; англійські переклади на Fedlex не мають юридичної сили.

Для женевського твору послідовність є зворотною до нью-йоркської: у Нью-Йорку реєстрація є базовим кроком, а володіння — уточненням; у Швейцарії володіння, безпосереднє або через зберігача, є умовою існування будь-якого забезпечення взагалі, а нью-йоркська реєстрація зберігається для виручки, інших активів боржника і того дня, коли твір повернеться додому. Митний статус складу, декларація щодо культурних цінностей, якої вимагає зберігання, і те, що змінюється в разі продажу або відправлення, є окремими питаннями з власними правилами.

Що це означає для вас

• Умова про застосовне право не обирає право перфекції. Розділ 9-301 обирає його за місцем перебування боржника, а для посесорних інтересів і наслідків у частині пріоритету — за місцезнаходженням предмета забезпечення; розділ 9-307 визначає, де перебуває боржник. Ця умова регулює лише договір позики.
• Реєструйте там, де боржник проживає або створений, а не там, де висить картина. Нью-йоркська реєстрація щодо резидента Коннектикуту, компанії штату Делавер або резидента Швейцарії не створює жодної перфекції; щодо іноземної фізичної особи спершу відповідайте на питання за розділом 9-307(c). Зазначайте ім’я фізичної особи так, як у посвідченні водія (розділ 9-503), включайте твори до переліку (розділ 9-108) і реєструйте повторно протягом чотирьох місяців після переїзду боржника в іншу юрисдикцію або протягом одного року після передання новому боржникові, що перебуває в іншому місці (розділ 9-316).
• Для твору на зберіганні набувайте володіння через сховище. Підписане підтвердження того, що сховище тримає твір для кредитора, створює перфекцію (розділ 9-313(c)) і виводить твір за межі розділу 9-320; права на видачу, огляд і страхування мають бути в тристоронньому договорі, оскільки підтвердження не створює жодного обов’язку (розділ 9-313(g)).
• Заставні права сховища та реставратора мають пріоритет, якщо від них не відмовлено. Передбачене законом посесорне заставне право має перевагу над забезпечувальним інтересом (розділ 9-333), якщо його не виключає розділ 7-209(c); складське заставне право охоплює плату за зберігання, перевезення, страхування та роботи (розділ 7-209). Отримайте відмову від нього або його субординацію (розділ 9-339).
• Дилери й консигнація — слабке місце. Покупець у звичайному ході діяльності, який купує в дилера, набуває твір вільним від кредитора дилера (розділ 9-320(a)); колекціонер, який передає твір на консигнацію галереї, залишається за межами статуту про консигнацію творів митцями (розділ 12.01 ACAL). Забороніть консигнацію без згоди; якщо її дозволено, отримайте підтвердження дилера, зареєструйте повідомлення щодо колекціонера, якщо перфекція ґрунтувалася на володінні, і подбайте про те, щоб колекціонер зареєстрував повідомлення щодо дилера там, де застосовується розділ 9-319.
• Позичальник, що є фізичною особою, може зумовити застосування споживчих правил, які залежать від мети позики та використання твору і від яких можна відмовитися лише після невиконання. Опис лише за видом у споживчому правочині не спрацьовує, а набуті згодом споживчі товари після десяти днів випадають; у разі невиконання в споживчому правочині не допускається часткове прийняття предмета забезпечення в погашення боргу, споживчі товари реалізуються протягом 90 днів після набуття володіння, якщо сплачено 60 %, у правочині зі споживчими товарами не допускається відмова від викупу і діє правило про встановлений законом мінімум збитків (розділи 9-102(a)(23), (24), (26), 9-108(e), 9-204(b), 9-602, 9-620, 9-624, 9-625).
• У Швейцарії забезпеченням є володіння. Речові права слідують за твором (ст. 100 IPRG); застава рухомої речі потребує передання володіння і не виникає, поки власник зберігає виключну владу над річчю (ст. 884 ZGB); право притримання зберігача та процедура витребування речі з конкурсної маси в разі банкрутства формують договір зберігання (ст. 485(3) OR; ст. 242 SchKG). Сама лише реєстрація в Нью-Йорку не створює швейцарської застави на твір, який перебуває у Швейцарії на момент надання забезпечення.

Isak Legal консультує кредиторів, колекціонерів і сімейні офіси щодо кредитної та забезпечувальної документації для кредитування під забезпечення творами мистецтва за правом Нью-Йорка та англійським правом, щодо домовленостей про зберігання, складування та видачу творів, а також щодо становища творів, що перебувають у Швейцарії, за швейцарським правом, спільно зі швейцарським адвокатом, внесеним до реєстру, там, де цього вимагає швейцарське право. Докладніше на наших сторінках Арт-право, США і Швейцарія, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 1 жовтня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Право Нью-Йорка викладено за Uniform Commercial Code та Arts and Cultural Affairs Law у редакції, ухваленій у штаті Нью-Йорк і опублікованій Сенатом штату Нью-Йорк, у версіях, чинних на 1 жовтня 2026 р. (поправки 2022 року до UCC набрали чинності в Нью-Йорку 3 червня 2026 р. на підставі chapter 579 of the Laws of 2025); право Нью-Йорка є правом одного штату. Швейцарське право викладено за Законом про міжнародне приватне право (IPRG, SR 291), Цивільним кодексом Швейцарії (ZGB, SR 210), Зобов’язальним кодексом Швейцарії (OR, SR 220) та Законом про стягнення боргів і банкрутство (SchKG, SR 281.1) у редакції, опублікованій на Fedlex (німецькі тексти). Перш ніж діяти, перевірте актуальні тексти за офіційними джерелами, посилання на які наведено вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.