Аналітика

Аналітика›Правовий огляд

Обов’язки британського дилера творів мистецтва у сфері AML і санкцій та підтвердні документи, які запитують у колекціонера

Michael Isak|24 вересня 2026 р.|Правовий огляд|Час читання: 18 хв

Лондонська галерея домовляється про продаж на суму 10 000 фунтів стерлінгів або більше колекціонерові, який купує особисто, через компанію сімейного офісу (family office) або через консультанта, причому рахунок, можливо, оплачує третя особа. Дилер запитує паспорти, схему власності структури, через яку здійснюється купівля, а в деяких випадках і підтвердження того, звідки походять гроші. Колекціонер запитує, навіщо. Відповідь полягає в тому, що дилер є учасником арт-ринку (art market participant) за Правилами про протидію відмиванню коштів (Money Laundering Regulations 2017) і несе власні передбачені законом обов’язки щодо належної перевірки, зберігання документів та розкриття інформації, а з травня 2025 року також обов’язок повідомлення за санкційними правилами; колекціонер жодного з цих обов’язків не має, але операція не відбудеться, якщо дилер не зможе їх виконати. У цьому огляді викладено, хто що зобов’язаний робити, із сумами у фунтах стерлінгів, чинними з 30 червня 2026 р., і додано короткий розділ про колекціонера зі США, для якого санкційні правила США застосовуються незалежно від того, де здійснюється купівля.

Хто є учасником арт-ринку

Money Laundering, Terrorist Financing and Transfer of Funds (Information on the Payer) Regulations 2017 (Правила про протидію відмиванню коштів) застосовуються до «зобов’язаних осіб» (relevant persons), які діють у ході підприємницької діяльності, що провадиться у Великій Британії, і з 10 січня 2020 р. цей перелік включає учасників арт-ринку (правило 8(1) і (2)(i)). Учасник арт-ринку — це фірма або особа, яка провадить діяльність одноосібно (sole practitioner) і яка в порядку підприємницької діяльності торгує творами мистецтва або виступає посередником у їх продажу чи купівлі, якщо вартість операції або серії пов’язаних операцій становить 10 000 фунтів стерлінгів чи більше, або яка управляє фріпортом (freeport), де твори мистецтва такої вартості зберігаються для однієї особи чи серії пов’язаних осіб (правило 14(1)(d)). До 30 червня 2026 р. ця сума становила 10 000 євро; того дня Money Laundering and Terrorist Financing (Amendment) Regulations 2026 замінили євро на фунти стерлінгів у всьому тексті Правил 2017 року, встановивши правило, що сума у фунтах стерлінгів включає її еквівалент у будь-якій валюті (правило 3(2) Правил 2017 року); багато опублікованих оглядів, як і власна сторінка роз’яснень HMRC (Податкова та митна служба Великої Британії) для цього сектору (останнє оновлення 6 серпня 2024 р.), досі наводять суму в євро. «Твір мистецтва» визначено через посилання на ст. 21(6) до (6B) Value Added Tax Act 1994 (британський Закон про ПДВ): виконані вручну картини, малюнки та колажі, оригінальні естампи, оригінальна скульптура, відливки обмеженого тиражу, гобелени ручної роботи, підписані вироби з кераміки та емалі, а також фотографії, надруковані фотографом або під його наглядом, підписані й випущені тиражем не більше ніж тридцять примірників. Митець або учасник фірми, який продає власний твір, не є учасником арт-ринку щодо такого продажу (правило 14(3)).

Галереї, дилери та аукціонні доми — очевидні випадки. Критерій посередництва охоплює консультантів і агентів, які беруть участь у продажу чи купівлі від імені іншої особи; у роз’ясненнях HMRC зазначено, що від особи, яка погоджує ціну з іншим учасником арт-ринку або діє від імені клієнта під час продажу чи купівлі, очікують реєстрації, тоді як консультування з питань мистецтва, платне дослідження провенансу без участі в продажу, направлення клієнтів, виготовлення рам чи перевезення реєстрації не потребують. Учасники арт-ринку повинні були подати заяву на реєстрацію в HMRC до 10 червня 2021 р. і з цієї дати не вправі провадити діяльність, не будучи зареєстрованими або не маючи заяви на розгляді (правило 56(6)); порушення відповідної вимоги є кримінальним правопорушенням, за яке в разі засудження за обвинувальним актом (on indictment) загрожує до двох років позбавлення волі, із захистом з посиланням на вжиття всіх розумних заходів і виявлення всієї належної обачності (all reasonable steps and all due diligence), причому суд повинен врахувати, чи дотримувалася особа роз’яснень, затверджених Міністерством фінансів Великої Британії (HM Treasury) (правило 86).

Коли виникають обов’язки

Належна перевірка клієнта (CDD) вимагається, коли учасник встановлює ділові відносини, тобто відносини, які на момент їх встановлення, як очікується, матимуть елемент тривалості (правило 4(1)), а для учасників арт-ринку також тоді, коли учасник здійснює разову операцію (occasional transaction) з твором мистецтва або діє у зв’язку з нею, незалежно від того, чи здійснюється вона в межах однієї операції, чи кількох операцій, які видаються пов’язаними, якщо її вартість становить 10 000 фунтів стерлінгів чи більше, або коли він зберігає твори мистецтва такої вартості як оператор фріпорту (правило 27(7C)). Загальний тригер разової операції для інших зобов’язаних осіб, який тепер становить 12 000 фунтів стерлінгів, до учасників арт-ринку не застосовується (правило 27(2)). Низка рахунків на суми нижче порога, які разом його досягають, охоплюється формулюванням про пов’язані операції; дилер, який дробить продаж, щоб залишитися нижче порога, не вийшов з-під дії правила і дав собі підставу розглянути питання про розкриття інформації.

Що повинен установити дилер

Заходи викладено в правилі 28. Учасник повинен ідентифікувати клієнта та верифікувати його особу на підставі документів або інформації з надійного джерела, незалежного від них обох. Якщо клієнт є юридичною особою (body corporate), учасник повинен отримати та перевірити її найменування, реєстраційний номер і зареєстроване місцезнаходження, а також ужити розумних заходів, щоб зрозуміти структуру власності та контролю цієї юридичної особи (правило 28(3) і (3A)). Він повинен ідентифікувати кожного бенефіціарного власника та вжити розумних заходів для верифікації його особи; для компанії, акції якої не котируються на біржі, бенефіціарним власником є фізична особа, яка в кінцевому підсумку володіє більш ніж 25 % акцій або прав голосу чи контролює їх, здійснює кінцевий контроль над управлінням або в інший спосіб контролює компанію (правило 5(1)). Якщо хтось заявляє, що діє від імені клієнта, особу та повноваження цієї особи також належить верифікувати (правило 28(10)). Обсяг заходів визначають на основі оцінки ризику, і він може різнитися залежно від випадку (правило 28(12)). Верифікацію слід завершити до встановлення ділових відносин або здійснення операції; лише для ділових відносин її можна завершити під час їх встановлення, якщо це необхідно, щоб не переривати звичайний хід діяльності, і ризик незначний (правило 30(2) і (3)), а для разової операції такої свободи немає. Учасник може покладатися на те, що заходи застосувала інша зобов’язана особа, наприклад банк або юридична фірма покупця, але залишається відповідальним за будь-яке їх незастосування і повинен негайно отримати відповідну інформацію (правило 39). Документи зберігають п’ять років після завершення разової операції або припинення відносин (правило 40).

Цей перелік пояснює запитання. У покупця, який підписує договір особисто, запитують документ, що посвідчує особу. У покупця, який діє через компанію, запитують її установчі документи, схему власності та відомості про кожну фізичну особу, яка володіє більш ніж 25 % її акцій або прав голосу чи контролює їх або в інший спосіб контролює компанію (правило 5); у покупця, який діє через траст, запитують відомості про засновника трасту, довірчих власників (trustees), бенефіціарів або клас бенефіціарів і будь-яку особу, яка контролює траст (правило 6), без жодного процентного порога; у кожному разі тому, що правило вимагає від учасника зрозуміти структуру, а не лише зафіксувати назву структури, через яку здійснюється купівля. У консультанта, який веде переговори від імені покупця, запитують підтвердження повноважень. Це зміст досьє учасника, і саме досьє перевіряє HMRC.

Коли запитання йдуть далі

Посилена належна перевірка (EDD) є обов’язковою у випадках, перелічених у правилі 33(1): якщо власна оцінка ризиків учасника виявляє високий ризик; у будь-якій операції або ділових відносинах з особою, яка перебуває в країні, щодо якої діє заклик FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) до дій (FATF call for action country), а цей термін 30 червня 2026 р. замінив «третю країну з високим рівнем ризику»; якщо клієнт або бенефіціарний власник є політично значущою особою (PEP), членом її сім’ї або її відомою близькою особою (known close associate); якщо клієнт надав підроблені чи викрадені документи, що посвідчують особу; і якщо операція є незвично складною або незвично великою з огляду на її характер, має незвичну схему або не має очевидної економічної чи законної мети (правило 33(1)(f)). Для особи, яка перебуває в країні, щодо якої діє заклик FATF до дій, заходи приписано (правило 33(3A)): додаткова інформація про клієнта, його бенефіціарного власника та передбачувані відносини, про джерело коштів і джерело статків, про причини операцій, схвалення вищого керівництва та посилений моніторинг. Якщо операція є незвично великою чи складною або не має очевидної мети, посилені заходи повинні включати вивчення, наскільки це розумно можливо, її передумов і мети та посилений моніторинг (правило 33(4)); в інших випадках вони можуть включати додаткову незалежну верифікацію та заходи, що дають змогу краще зрозуміти передумови, структуру власності та фінансове становище клієнта (правило 33(5)). Щодо політично значущої особи учасник повинен отримати схвалення вищого керівництва, ужити адекватних заходів для встановлення джерела статків і джерела коштів та здійснювати посилений постійний моніторинг (правило 35(5)); з 10 січня 2024 р. щодо PEP з Великої Британії (domestic PEP) виходять із презумпції нижчого ризику (правило 35(3A)).

Далі правило 33(6) перелічує фактори ризику, які учасник повинен брати до уваги, вирішуючи, чи потрібні посилені заходи в інших випадках. Серед них: клієнт, який є юридичною особою або правовою конструкцією (legal arrangement), що служить для володіння особистими активами; корпоративна структура, незвична або надміру складна з огляду на характер діяльності компанії; продукт або операція, які можуть сприяти анонімності; відносини без особистої присутності за відсутності запобіжних заходів; платежі, отримані від невідомих або не пов’язаних із клієнтом третіх осіб; операції, пов’язані з культурними артефактами чи іншими предметами археологічного, історичного, культурного або релігійного значення; а також країни, щодо яких діють санкції чи ембарго. Це фактори, які належить зважувати, а не висновки. Холдингова компанія сімейного офісу, прохання про конфіденційність у рахунку або рахунок, оплачений родичем, — кожен із цих випадків є для учасника підставою поставити додаткове запитання та зафіксувати відповідь. Жоден із них сам собою не є висновком про високий ризик (правило 33(7)), і жоден не є забороною; чи породжує фактор підозру або чи змушує він учасника відмовитися, залежить від наданого пояснення та від решти досьє. У галузевих роз’ясненнях OFSI серед тривожних сигналів (red flags) названо прагнення до анонімності й конфіденційності, посередників і підставні компанії, неясність щодо джерела платежу та зміни в порядку оплати; це роз’яснення про те, на що дивиться учасник.

Якщо колекціонер відмовляється

Колекціонер, який купує особисто, не має за Правилами жодних обов’язків перед учасником. Британська компанія, яка купує, повинна на вимогу надати інформацію про свою структуру власності та бенефіціарних власників (правило 43), а довірчі власники релевантного трасту (relevant trust) повинні заявити, що діють як довірчі власники, і на вимогу назвати бенефіціарних власників (правило 44); на небританську компанію і траст поза Частиною 5 Правил такий обов’язок не поширюється, а власний обов’язок учасника отримати інформацію залишається незмінним. Наслідки неповної відповіді лягають на учасника: якщо він не може застосувати заходи належної перевірки клієнта, він не вправі здійснювати операцію чи встановлювати ділові відносини, повинен припинити будь-які наявні відносини та повинен розглянути, чи зобов’язаний він здійснити розкриття інформації за Частиною 7 Proceeds of Crime Act 2002 (Закон про доходи, одержані злочинним шляхом) (правило 31). Торгівля творами мистецтва за того самого порога належить до регульованого сектору для цілей цієї Частини (Додаток (Schedule) 9, п. 1(1)(u)), тому учасник, який знає чи підозрює або має розумні підстави знати чи підозрювати, що інша особа займається відмиванням коштів, і не розкриває цього у найкоротший практично можливий строк, вчиняє правопорушення (ст. 330). Учасник, який хоче завершити продаж, що викликає в нього підозру, здійснює санкціоноване розкриття (authorised disclosure) і чекає: згода вважається наданою, якщо протягом семи робочих днів не надійшла відмова (на практиці відмову надає Національне агентство з боротьби зі злочинністю, National Crime Agency), а в разі відмови учасник повинен перечекати 31-денний мораторій, який суд може продовжити (ст. 335 і 338). Повідомлення клієнтові про те, що розкриття здійснено, якщо це може зашкодити розслідуванню, є окремим правопорушенням — попередженням клієнта (tipping off) (ст. 333A). Колекціонер, який стикається з непоясненою затримкою під час продажу в Лондоні, можливо, спостерігає цей механізм збоку, і дилер, як правило, не зможе сказати йому про це.

Санкції: паралельний режим

Санкції не є законодавством про протидію відмиванню коштів і не обмежуються регульованим сектором. Згідно з Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019 (британські правила про санкції щодо Росії), узятими тут як наочний приклад, особа не вправі здійснювати операції з коштами або економічними ресурсами, що перебувають у власності, володінні чи під контролем особи, включеної до санкційного списку, і не вправі надавати кошти або економічні ресурси, прямо чи опосередковано, особі, включеній до санкційного списку, якщо вона знає або має розумні підстави підозрювати, що робить саме це (правила 11, 12 і 14); організація перебуває у власності або під контролем особи, включеної до санкційного списку, якщо ця особа прямо або опосередковано володіє більш ніж 50 % її акцій чи прав голосу, може призначати або звільняти більшість членів ради директорів чи, як можна розумно очікувати, здатна домогтися того, щоб справи організації велися відповідно до її побажань (правило 7). Ці заборони однаково поширюються на колекціонера, дилера та перевізника щодо дій у Великій Британії, а на британських осіб (UK persons) — хоч би де вони діяли (правило 3). Після закриття консолідованого списку OFSI 28 січня 2026 р. Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (Foreign, Commonwealth and Development Office) заявляє, що Санкційний список Великої Британії (UK Sanctions List), який воно публікує, є єдиним джерелом британських рішень про включення до санкційного списку.

Дві особливості властиві саме арт-ринку. З 14 травня 2025 р. учасник арт-ринку, зареєстрований в HMRC або зобов’язаний зареєструватися, є «зобов’язаною фірмою» (relevant firm), яка повинна у найкоротший практично можливий строк інформувати Міністерство фінансів Великої Британії (HM Treasury), якщо знає або має розумні підстави підозрювати, що особа включена до санкційного списку або порушила заборону фінансових санкцій за Частиною 3 цих Правил, за умови що інформація стала їй відома в ході провадження її діяльності, що для дилера або посередника означає операцію або пов’язані операції на суму 10 000 фунтів стерлінгів чи більше (правила 70 і 71(1)(k), (3E) та (5)(da), запроваджені SI 2024/1157 і переведені у фунти стерлінгів 13 травня 2026 р. актом SI 2026/443). А глава про торговельні санкції забороняє експорт предметів розкоші до Росії або для використання в Росії та їх надання особі, пов’язаній з Росією (person connected with Russia); Додаток (Schedule) 3A називає «твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат, тобто будь-які предмети, що належать до групи 97», без нижньої межі ціни продажу, яку мають більшість інших позицій цього Додатка (правило 46B і Додаток (Schedule) 3A, п. 21). Тому договір дилера містить запитання не лише про особу покупця, а й про місце призначення твору та зв’язки покупця, і санкційне застереження, на нашу думку, тепер слід вважати очікуваним елементом договірних умов дилера.

ХТО ЩО ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ: ПРОДАЖ ТВОРУ В ЛОНДОНІ (UK) Учасник арт-ринку (MLR 2017) Охоплено: торгівля чи посередництво, твори мистецтва від GBP 10 000, одна чи пов’язані операції; фріпорт: та сама сума (reg 14(1)(d)) Реєстрація в HMRC з 10 червня 2021 р. (reg 56(6)) Перевірка (CDD): ділові відносини або разова операція від GBP 10 000 в одній чи пов’язаних операціях (reg 27(7C)) Ідентифікація; власники понад 25 % або контроль над компанією (reg 5); засновник, довірчі власники, бенефіціари, контроль (regs 6, 28, 30) Посилена перевірка (EDD) за reg 33 або reg 35 (PEP) Документи п’ять років (reg 40); опора на інших, відповідає сам (reg 39) Санкції: скринінг; повідомлення OFSI як зобов’язана фірма (reg 70, 71) Колекціонер Сам колекціонер за MLR не зобов’язаний (структури UK: regs 43, 44) Запитують: ідентифікацію; компанія: схема власності, власники понад 25 % чи контроль (reg 5); засновник, довірчі власники, бенефіціари та контроль трасту (reg 6); повноваження агентів За EDD: передумови й мета; для PEP або країни із закликом FATF до дій: джерело статків і коштів (regs 33(3A), 35(5)) Платник-третя особа викликає запитання; не заборонено Санкційні заборони діють щодо колекціонера за дії в UK; особа США підпадає під OFAC, хоч би де була (31 CFR 587.314) Холдинг: фактор ризику, який зважують, а не висновок Якщо відповідь неповна Учасник не вправі здійснювати операцію чи встановлювати відносини, повинен припинити наявні та розглянути питання про розкриття (reg 31). Регульований сектор: нерозкриття відомого чи підозри є правопорушенням (POCA s 330); санкціоноване розкриття дає сім робочих днів очікування а в разі відмови в згоді 31-денний мораторій (ss 335, 338); повідомлення клієнтові про розкриття може бути попередженням клієнта (s 333A). Юрисдикція: Велика Британія (MLR 2017, POCA 2002, Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019); особа США: федеральне право. На 24 вересня 2026 р. Суми у фунтах стерлінгів з 30 червня 2026 р. (SI 2026/621); санкційні повідомлення: з 13 травня 2026 р. (SI 2026/443).

Рисунок 1: Хто що зобов’язаний у лондонському продажу твору мистецтва. Юрисдикція: Велика Британія (MLR 2017, POCA 2002, Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019); федеральне право США щодо пункту про особу США. Станом на 24 вересня 2026 р.

Колекціонер зі США купує через лондонського дилера

Для колекціонера зі США запитання лондонського дилера — це право Великої Британії, і обов’язки дилера залишаються обов’язками дилера. Колекціонер же привносить другий режим. Санкційні програми США поширюються на «осіб США» (United States persons), яких для програми щодо Росії визначено як будь-якого громадянина США, законного постійного резидента, організацію, створену за правом США, або особу, що перебуває в США (31 CFR 587.314), незалежно від того, де здійснюється операція; громадянин США, який купує в Лондоні, у день продажу перебуває в межах дії OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США). У рекомендації OFAC (advisory) від 30 жовтня 2020 р. щодо творів мистецтва високої вартості зазначено, що виняток для інформаційних матеріалів (informational materials) у санкційних законах США не звільняє операції з творами мистецтва беззастережно, що OFAC не тлумачить його як такий, що дозволяє заблокованим особам (blocked persons) або тим, хто їм сприяє, обходити санкції, і що особам США загалом заборонено операції з особами зі списку SDN; у ній названо галереї, музеї, приватних колекціонерів, аукціонні компанії, агентів і брокерів, і в ній рекомендовано ризик-орієнтовану програму комплаєнсу. Це роз’яснення; заборони, які вона описує, містяться в нормативних актах, а рекомендація показує, як OFAC їх тлумачить. Санкційний список Великої Британії та список SDN — окремі реєстри, які ведуть різні органи на підставі різних законів; ім’я, внесене до одного, не обов’язково є в іншому, і колекціонер зі США перевіряє обидва.

Федеральне законодавство США про протидію відмиванню коштів на дату цього огляду не розглядає дилерів творів мистецтва як фінансові установи за Законом США про банківську таємницю (Bank Secrecy Act). Anti-Money Laundering Act of 2020 (Закон США про протидію відмиванню коштів) додав осіб, які займаються торгівлею антикваріатом, але лише з дати набрання чинності остаточними правилами, яких ще не видано; 24 вересня 2021 р. FinCEN (Мережа з боротьби з фінансовими злочинами) опублікувала попереднє повідомлення про запропоноване нормотворення (advance notice of proposed rulemaking) щодо антикваріату, а дослідження Міністерства фінансів США від лютого 2022 року виявило певні свідчення ризику відмивання коштів на ринку творів мистецтва високої вартості та виклало регуляторні й нерегуляторні варіанти дій. Запитання лондонського дилера до колекціонера зі США спираються на британський закон; за власними запитаннями нью-йоркського дилера не стоїть аналогічний закон про перевірку клієнтів, хоча він повинен повідомляти за Form 8300 (форма звітності про готівкові платежі) про готівку на суму понад 10 000 доларів США, отриману в одній або пов’язаних операціях (26 USC 6050I і 31 USC 5331; в інструкціях IRS (Податкова служба США) твори мистецтва для цієї мети розглядаються як предмети колекціонування), і федеральні склади злочинів у сфері відмивання коштів застосовуються до нього, як і до будь-кого іншого.

По той бік кордону

У Європейському Союзі Директива (ЄС) 2015/849 у редакції Директиви (ЄС) 2018/843 відносить до зобов’язаних суб’єктів осіб, які торгують творами мистецтва або виступають посередниками в торгівлі ними, включно з галереями та аукціонними домами, а також осіб, які зберігають твори мистецтва, торгують ними або виступають посередниками в торгівлі ними через вільні порти (free ports), у кожному разі якщо вартість операції або серії пов’язаних операцій становить 10 000 євро чи більше (ст. 2(1)(3)(i) та (j)); держави-члени можуть установлювати суворіші порогові значення та визначати деталі належної перевірки й наглядовий орган у своєму імплементаційному законодавстві, а єдиний звід правил (single rulebook) Регламенту (ЄС) 2024/1624 застосовується з 10 липня 2027 р. У Швейцарії Закон про протидію відмиванню коштів (Geldwäschereigesetz, GwG) поширюється на торговців товарами лише тоді, коли вони приймають готівку: торговець, який у торговій операції приймає готівкою понад 100 000 швейцарських франків, повинен ідентифікувати сторону договору, установити бенефіціарного власника, задокументувати операцію та з’ясувати її обставини, якщо вона видається незвичною або якщо є ознаки злочинного походження, причому цей обов’язок діє й тоді, коли готівку сплачують частинами, які разом перевищують цю суму (ст. 8a); зміни до цієї статті набирають чинності 1 жовтня 2026 р. Жоден із трьох режимів не має такого самого порога, такого самого тригера чи такої самої сфери дії, і колекціонерові, який в одному сезоні купує в Лондоні, Парижі та Женеві, у кожному з цих міст ставитимуть різні запитання.

Що це означає для вас

  • Обов’язок лежить на дилері; підтвердні документи надає колекціонер. Правила зобов’язують учасника арт-ринку, а не покупця, і документи колекціонера становлять зміст досьє учасника. Відмова має для дилера один правовий наслідок: жодної операції та рішення про те, чи здійснювати розкриття інформації (правило 31).
  • Поріг становить 10 000 фунтів стерлінгів і вимірюється за пов’язаними операціями. З 30 червня 2026 р. правило 14 і тригер для арт-ринку в правилі 27(7C) сформульовано у фунтах стерлінгів з еквівалентами в будь-якій валюті; загальний тригер у 12 000 фунтів стерлінгів до учасників арт-ринку не застосовується. Огляди, в яких досі зазначено 10 000 євро, застаріли.
  • Структура, через яку здійснюється купівля, означає схему власності. Правило 28(3A) вимагає від учасника зрозуміти структуру власності та контролю; правило 5 проводить для компанії межу на рівні понад 25 % або контролю, а правило 6 називає категорії осіб трасту без порога; PEP, член сім’ї або відома близька особа означають джерело статків і джерело коштів (правило 35). Холдингова структура, платник-третя особа або операція, що сприяє анонімності, — це перелічений у правилі фактор ризику, який належить зважити (правило 33(6)), а не заборона і сам собою не висновок.
  • Непояснена затримка може означати розкриття інформації. У регульованому секторі учасник повинен розкривати відоме йому або підозру (ст. 330 POCA); згода вважається наданою після семи робочих днів, а відмова тягне за собою 31-денний мораторій (ст. 335 і 338); повідомлення клієнтові створює ризик правопорушення у вигляді попередження клієнта (tipping off) (ст. 333A).
  • Санкції діють паралельно і поширюються на колекціонера безпосередньо. Заборони, пов’язані із замороженням активів, і тест власності та контролю на рівні 50 % поширюються на будь-яку особу щодо дій у Великій Британії та на британських осіб будь-де (правило 3), тож у лондонському продажу вони охоплюють колекціонера безпосередньо; з 14 травня 2025 р. зареєстровані учасники арт-ринку повинні повідомляти OFSI; твори мистецтва з групи 97 є предметами розкоші для цілей заборони експорту до Росії без нижньої межі ціни; Санкційний список Великої Британії з 28 січня 2026 р. є єдиним британським списком.
  • Колекціонер зі США приносить OFAC у кожну купівлю. Особи США підпадають під санкції США, хоч би де вони купували (31 CFR 587.314); рекомендація OFAC 2020 року щодо творів мистецтва є правозастосовним роз’ясненням; федеральне законодавство США про AML поки не робить дилерів творів мистецтва фінансовими установами за Законом США про банківську таємницю (Bank Secrecy Act), хоча звітність про готівкові платежі за Form 8300 і кримінальні закони застосовуються в будь-якому разі; британський і американський списки окремі, і перевіряють обидва.

Isak Legal консультує галереї, дилерів, посередників і кредиторів з питань їхніх систем протидії відмиванню коштів (AML) і дотримання санкцій за режимами Великої Британії, ЄС і Швейцарії, а колекціонерів і сімейні офіси — з питань підтвердних документів, які зобов’язаний запросити дилер, аукціонний дім чи банк, і становища покупця зі США з погляду санкцій США, спільно зі швейцарським адвокатом, внесеним до реєстру, там, де цього вимагає швейцарське право. Докладніше на наших сторінках Арт-право, Санкції та AML і Велика Британія, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 24 вересня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Положення законодавства взято з Money Laundering, Terrorist Financing and Transfer of Funds (Information on the Payer) Regulations 2017 у редакції SI 2026/621, Proceeds of Crime Act 2002, Value Added Tax Act 1994 і Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019 у редакції SI 2024/1157 і SI 2026/443, усі в тому вигляді, в якому їх опубліковано на legislation.gov.uk; з 31 CFR Part 587 і 31 U.S.C. 5312 в публікації уряду США; з Директиви (ЄС) 2018/843 на EUR-Lex; і зі швейцарського Закону про протидію відмиванню коштів (GwG, SR 955.0) на Fedlex (німецький текст). Сторінки HMRC та OFSI, рекомендація OFAC і дослідження Міністерства фінансів США є роз’ясненнями і за рангом стоять нижче за нормативні акти. Перш ніж діяти, перевірте актуальні тексти за офіційними джерелами, посилання на які наведено вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.