Стаття 12g Регламенту (ЄС) № 833/2014: застереження про заборону реекспорту в договорах купівлі-продажу в ЄС

Застереження, яке закон вписав у ваш договір

З 20 березня 2024 р. експортери з ЄС, які продають певні категорії товарів і технологій покупцям за межами ЄС (з винятками для вузького кола країн-партнерів), зобов’язані включати до договору заборону реекспорту цих товарів до Росії або для використання в Росії. Цей обов’язок закріплено в ст. 12g Регламенту (ЄС) № 833/2014, і він охоплює товари й технології, перелічені в Додатку XI (товари для авіаційної та космічної галузей), Додатку XX (реактивне паливо та присадки до палива) і Додатку XXXV (вогнепальна та інша зброя) до Регламенту, спільні високопріоритетні товари, перелічені в Додатку XL (компоненти, які знову і знову виявляють у російських системах озброєння), а також вогнепальну зброю та боєприпаси, перелічені в Додатку I до Регламенту (ЄС) № 258/2012. Виняток для країн-партнерів у Додатку VIII нині охоплює США, Японію, Велику Британію, Південну Корею, Австралію, Канаду, Нову Зеландію, Норвегію, Швейцарію, Ліхтенштейн та Ісландію.

Діють ще два винятки: договори щодо верстатів із Додатка XL за кодами CN 8457 10, 8458 11, 8458 91, 8459 61 і 8466 93 (ст. 12g(2)(a)) та публічні контракти з органом публічної влади третьої країни або міжнародною організацією, які не потребують застереження, але про які необхідно повідомити компетентний орган протягом двох тижнів після укладення (ст. 12g(2a) і (2b)). Перехідний виняток для раніше укладених договорів, тобто укладених до 19 грудня 2023 р., які можна було виконувати без застереження до 1 січня 2025 р. або до більш раннього закінчення їхнього строку, уже вичерпав свою дію, тож застереження потрібне в кожному договорі, на який поширюється цей обов’язок. Комісія опублікувала поширені запитання (FAQ) зі зразком формулювання, уперше видані в лютому 2024 року й відтоді кілька разів оновлені.

Застереження має бути придатним до примусового виконання: належні засоби правового захисту на випадок, якщо покупець його порушить, і обов’язок інформувати органи влади про порушення, які стали вам відомі. Це встановлений законом мінімум. Формулювання, запропоноване Комісією, йде далі: воно містить зобов’язання покупця докладати всіх можливих зусиль далі за комерційним ланцюгом і підтримувати механізм моніторингу; Комісія рекомендує його для юрисдикцій з високим ризиком, водночас приймаючи будь-яке формулювання, яке досягає результату ст. 12g, а права на аудит і тригери розірвання належать до засобів правового захисту, які обираєте ви. Належна перевірка покупця та маршруту є окремим очікуванням: для товарів, охоплених ст. 12gb, вона встановлена законом, а для решти доцільна. Договір купівлі-продажу без застереження там, де воно потрібне, сам собою є збоєм санкційного комплаєнсу, незалежно від того, чи буде після цього реекспорт.

І обов’язок, що стоїть за застереженням

Стаття 12g — це видима половина. Друга половина — ст. 8a, яку внесено 14-м пакетом санкцій (Регламент Ради (ЄС) 2024/1745) і яка застосовується з 25 червня 2024 р.: оператори ЄС (EU operators) повинні докладати всіх можливих зусиль, щоб юридичні особи за межами ЄС, які перебувають у їхній власності або під їхнім контролем, не брали участі в діяльності, яка підриває санкції. Це перетворює структуру групи на периметр комплаєнсу. Усі можливі зусилля означають те, що є здійсненним для оператора з огляду на його характер, розмір і ступінь фактичного контролю, який він має, як це зазначено в п. 30 преамбули 14-го пакета та у FAQ Комісії; це не гарантія поведінки дочірньої компанії, але материнська компанія, яка знає про поведінку, що підриває санкції, і мириться з нею, вчиняє порушення. Дочірня компанія в Дубаї чи Стамбулі не виводить групу з-під дії регламенту: усі можливі зусилля материнської компанії повинні доказово доходити до неї через внутрішні політики групи, інструкції, інформаційні потоки та порядок ескалації, які існують на папері й на практиці. Підхід Комісії до обох положень у її FAQ вказує в той самий бік: значення має система, яка працює і задокументована.

Від застереження до системи: стаття 12gb і 20-й пакет санкцій

Стаття 12gb, яку також внесено 14-м пакетом, перетворює режим спільних високопріоритетних товарів на постійний обов’язок належної перевірки: з 26 грудня 2024 р. оператори ЄС, які продають, постачають, передають або експортують товари з Додатка XL, а з 26 травня 2025 р. і два товари з Додатка XLVIII, додані 16-м пакетом (електрогенераторні установки за кодом CN 8502 20 і перемикачі за кодом CN 8536 50), повинні виявляти та оцінювати ризик того, що ці товари опиняться в Росії або будуть там використані, і повинні впровадити внутрішні політики, заходи контролю та процедури, співмірні з цим ризиком; вони також повинні забезпечити, щоб юридичні особи за межами ЄС, які перебувають у їхній власності або під їхнім контролем і торгують цими товарами, робили те саме. У FAQ Комісії щодо посиленої належної перевірки для спільних високопріоритетних товарів викладено, якою вона очікує бачити таку систему. Виняток для країн-партнерів діє тут інакше. Стаття 12gb(2) виводить з-під обов’язку лише тих операторів, які продають ці товари виключно в межах ЄС або до країн-партнерів із Додатка VIII; оператор із будь-яким іншим напрямком постачання підпадає під обов’язок щодо всієї цієї діяльності, тоді як виняток за ст. 12g застосовується до кожного договору окремо.

20-й пакет санкцій, ухвалений 23 квітня 2026 р., згодом розширив цю модель у двох напрямах. По-перше, він виклав у новій редакції ст. 3q, яка з часу 12-го пакета в грудні 2023 року забороняла продавати танкери для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів особам у Росії або для використання в Росії: тепер продаж будь-якому покупцеві з третьої країни потребує задокументованої та оновлюваної оцінки ризиків зі співмірними заходами контролю, негайного повідомлення компетентного органу про продаж, письмової договірної заборони будь-якого перепродажу або передачі до Росії чи для використання в Росії, а також положень, які зобов’язують кожного наступного набувача дотримуватися тих самих умов, причому покупець зобов’язаний надати інформацію, потрібну для оцінки. Це архітектура ст. 12g і 12gb, застосована до суден, цього разу без винятку для країн-партнерів; пакет від 23 липня 2026 р. додав режим повідомлення про продаж танкерів для перевезення скрапленого природного газу (LNG) (ст. 3qa).

По-друге, пакет уперше привів у дію інструмент ЄС із протидії обходу санкцій: в оголошенні Комісії зазначено, що Киргизька Республіка систематично й постійно не запобігала реекспорту до Росії певних верстатів і телекомунікаційного обладнання з ЄС, які використовуються у виробництві дронів і ракет, тому тепер обмежено вже сам експорт цих товарів до Киргизстану. ЄС показав, що там, де договірний ланцюг не спрацьовує, він перенесе експортне обмеження на країну перевалки.

12 жовтня 2026 р. Рада ЄС внесла 1 569 позицій до списку осіб, активи яких заморожено на підставі Регламенту (ЄС) № 269/2014: 826 компаній, які вона описує як постачальників російської військової промисловості, і 743 фізичні особи, яких названо їхніми керівниками (Імплементаційний регламент Ради (ЄС) 2026/2281 і Рішення Ради (CFSP) 2026/2279). Рада заявляє, що це її найбільше одноразове включення до списку та що воно доводить загальну кількість позицій майже до 4 600. У її повідомленні йдеться лише про включення до списку: жодних торговельних заходів і жодних змін до ст. 12g, 12gb чи 8a. Включення до списку стосується перевірки, на якій ґрунтується дотримання цих норм. Згідно зі ст. 2 Регламенту (ЄС) № 269/2014 кошти та економічні ресурси особи, включеної до списку, заморожують, і такій особі або на її користь заборонено прямо або опосередковано надавати кошти чи економічні ресурси, тому покупців, кінцевих користувачів і власників, які стоять за ними, потрібно перевіряти за списком у його нинішній редакції.

Де компанії припускаються помилок

Повторюються чотири типові збої. Старі шаблони договорів: рамкові договори, підписані до 2024 року, продовжуються без застереження, і за перевірку ніхто не відповідає; загальне санкційне застереження з належними засобами правового захисту може відповідати вимогам ст. 12g, якщо воно достатньо широке, щоб охоплювати реекспорт до Росії, тому перше питання полягає в тому, що охоплює старе формулювання. Плутанина зі сферою застосування: обов’язок включати застереження прив’язаний до визначених категорій товарів, тож компанія, яка ніколи не класифікувала свою продукцію за переліками, не може знати, у яких договорах воно потрібне. Моніторинг на папері: якщо договір містить запропоноване Комісією зобов’язання щодо моніторингу або застосовується ст. 12gb, досьє без жодних доказів моніторингу правозастосовний орган сприймає як відсутність моніторингу. І сліпа зона в дочірніх компаніях: обов’язки за ст. 8a оцінюють на рівні материнської компанії, але самі дії відбуваються за кордоном, у компаніях, місцеве керівництво яких може сприймати санкції як чуже право. Національні органи забезпечують виконання цих положень, застосовуючи національні заходи відповідальності, які Директива (ЄС) 2024/1226 від 24 квітня 2024 р. зобов’язала держави-члени узгодити не пізніше 20 травня 2025 р. через спільне визначення кримінальних правопорушень і покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС, а інтерес правозастосовних органів до обходу санкцій через треті країни залишається сталою темою останніх пакетів санкцій.

Що це означає для вас

• Спочатку класифікуйте. Зіставте свою продукцію з охопленими категоріями; без цього неможливо визначити ні обов’язок включати застереження, ні вашу позицію щодо експортного контролю.
• Приведіть у відповідність уже укладені договори. Перегляньте наявні рамкові та дистриб’юторські договори, а також нові угоди; насамперед займіться покупцями у відомих коридорах перевалки.
• Зробіть застереження придатним до примусового виконання, а потім домагайтеся його виконання. Належні засоби правового захисту, як того вимагає закон; права на аудит, тригери розірвання та запропоноване Комісією зобов’язання щодо моніторингу тією мірою, якою цього вимагає ризик, і задокументований порядок їх застосування.
• Повідомляйте про контракти з органами публічної влади. Контракти з органом публічної влади третьої країни або міжнародною організацією не потребують застереження, але про них необхідно повідомити компетентний орган протягом двох тижнів після укладення.
• Внесіть ст. 8a до порядку денного ради директорів. Внутрішні політики групи повинні доказово доходити до дочірніх компаній у третіх країнах; усі можливі зусилля — це стандарт корпоративного управління.
• Швейцарським і британським групам: це стосується і вас. Компанії групи в ЄС несуть ці обов’язки, а контрагенти з ЄС передаватимуть застереження далі за ланцюгом незалежно від того, де розташована материнська компанія.

Isak Legal консультує експортерів, торгові доми та групи компаній щодо систем санкційного комплаєнсу, приведення договорів у відповідність і корпоративного управління дочірніми компаніями в третіх країнах. Докладніше на нашій сторінці Санкції та AML, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 26 вересня 2026 р. з доданими рішеннями Ради ЄС від 12 жовтня 2026 р. про включення до списку, не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. До санкційних регламентів часто вносять зміни; перш ніж діяти, перевірте актуальні консолідовані тексти та роз’яснення Комісії за джерелами, посилання на які подано вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.