Аналітика›Правовий огляд
П’ять складнощів для українських компаній, які вибудовують присутність у Європі
План зазвичай починається однаково: заснувати компанію у Варшаві, Таллінні або Цугу, відкрити рахунок у банку, виставляти рахунки західним клієнтам, зростати. Потім розгляд заяви на відкриття рахунку затягується, виявляється, що фінансування нової компанії обмежують на кордоні валютні правила, а податковий консультант надто пізно згадує, що про нову холдингову компанію треба було повідомити податковий орган України протягом 60 днів від дня її створення, а далі щороку подавати звіти про контрольовані іноземні компанії (КІК). Усе це — причини планувати вихід на західні ринки в правильному порядку. Нижче описано п’ять складнощів, з якими, за нашими спостереженнями, українські компанії стикаються найчастіше, і послідовність дій, яка дає змогу уникнути найгірших із них.
Складність перша: банк як вузьке місце
Банківський рахунок — це вхідний квиток і крок, на якому застрягає більшість графіків; там, де закон вимагає внести капітал на рахунок у банку до реєстрації, як у Швейцарії, рішення банку передує появі компанії. З нашого досвіду, до заявників, пов’язаних з Україною, зазвичай застосовують посилену належну перевірку (EDD): структуру власності простежують до останньої фізичної особи, джерело коштів і джерело статків документують, з’ясовують, чи є зв’язок із санкціями, прискіпливо розпитують про мету структури. Частково це виправдане управління ризиками; частково ж, з нашого досвіду, це суцільний де-рискінг (de-risking) усього, що має зв’язок з Україною, — оцінка, яку кожен банк робить самостійно, а не правило, яке спрацьовує за наявності зв’язку з Україною. Європейські регулятори критикували цю практику в загальних формулюваннях: Європейський банківський орган (EBA) у своєму висновку щодо де-рискінгу (січень 2022 р.) застеріг, що необґрунтований де-рискінг цілих категорій клієнтів відсікає добросовісних клієнтів, а його настанови 2023 року приписують установам управляти ризиками в кожному окремому випадку й не відмовляти цілим категоріям.
Це регуляторне тло допомагає, але банк працює з досьє. Досьє, яке спрацьовує, містить: схему корпоративної структури до кінцевих власників, підтверджену витягами з реєстрів, а не лише заявами самих засновників; докази джерела коштів, які відповідають реальним договорам і фінансовій звітності, причому прогалини, зокрема документи, втрачені через війну, пояснено, а не затушовано; ділове обґрунтування структури, яке комплаєнс-офіцер зможе переказати двома реченнями; і заздалегідь описані очікувані платіжні потоки, щоб перший вхідний переказ із Києва не викликав запитань, яких можна уникнути; моніторинг операцій триває в будь-якому разі. Звернення до двох або трьох добре підібраних банків з одним і тим самим повним базовим досьє, адаптованим до форм кожного банку, дає більше, ніж звернення до десяти з неповним досьє.
Складність друга: гроші не можуть просто піти слідом
Природно припустити, що українська материнська компанія профінансує свою нову європейську дочірню компанію. В умовах воєнного стану це припущення не спрацьовує: починаючи з постанови Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 р. транскордонні перекази з України обмежено, і, хоча Національний банк крок за кроком пом’якшує режим, операції з руху капіталу за кордон залишаються обмеженими, а актуальний стан правил необхідно перевіряти на момент здійснення операції. Пом’якшення реальне, але точкове: з 14 січня 2026 р. НБУ перейшов до більш каліброваної системи (постанова № 2 від 13 січня 2026 р.), яка включає новий «кредитний ліміт»: кошти, залучені за кордоном за транскордонними кредитами й зараховані на рахунок в українському банку, створюють запас для визначених платежів за кордон, як-от обслуговування давнішого зовнішнього боргу або фінансування власних закордонних філій та представництв компанії (дочірня компанія, заснована як окрема юридична особа, під нього не підпадає); а останній пакет НБУ, чинний з 11 серпня 2026 р. (постанова № 90 від 10 серпня 2026 р.), пом’якшив також інші обмеження, причому його основним фокусом НБУ називає підтримку населення.
Наслідок для планування структурний: європейську компанію зазвичай фінансують із західного боку — за рахунок нових договорів із клієнтами, які європейська компанія укладає й виконує від власного імені (виручка, належна українській компанії за її власний експорт, усе одно має надійти на рахунок в українському банку в граничний строк розрахунків за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а все, що українська компанія постачає своїй афілійованій особі, має постачатися за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки»), за рахунок коштів інвесторів, залучених на рівні нової холдингової компанії, або за рахунок ресурсів засновника, які вже є за межами України. Від того, яке з цих джерел доступне, залежить усе подальше, зокрема те, що банку повідомлять про джерело коштів. Це право України в русі; тут потрібна актуальна консультація з права України, і це питання необхідно поставити на самому початку.
Рисунок 1: П’ять складнощів. Джерела: EBA, НБУ, Державна податкова служба України (станом на 26 вересня 2026 р.; питання права України потребують підтвердження з боку українських юридичних фірм).
Складність третя: податковий шлейф тягнеться слідом
Правила про контрольовані іноземні компанії (КІК) діють в Україні з 2022 року. У загальних рисах: податковий резидент України, який контролює іноземну компанію, зобов’язаний повідомити податковий орган, подавати звіти про КІК і може бути зобов’язаний сплатити український податок із нерозподіленого прибутку компанії, з урахуванням звільнень від оподаткування, які залежать, серед іншого, від того, чи діє міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, та від ефективної ставки податку іноземної компанії. Деталі — справа українських юридичних фірм, і вони змінюються разом із практикою, але стратегічний висновок залишається незмінним: нова холдингова компанія у Варшаві або Цугу підпадає під український режим КІК від дня створення — повідомлення протягом 60 календарних днів, щорічний звіт про КІК, який подають разом із власною декларацією контролюючої особи, та український податок зі скоригованого прибутку КІК на рівні контролюючої особи, якщо не застосовується звільнення; а засновник, який переїжджає, водночас змінює аналіз власного податкового резидентства, причому з обох боків. Слушний момент для такого аналізу — до заснування компанії, коли вибір юрисдикції, рівня холдингу та політики розподілу прибутку ще можна узгодити з його результатами.
Складність четверта: реальна присутність (substance), яку перевіряють тричі
Три різні інстанції з’ясовують, чи реальна європейська компанія, і кожна застосовує власний критерій. Банк перевіряє це під час прийняття клієнта на обслуговування, бо компанія-«поштова скринька» з українським профілем платежів має вигляд транзитної ланки. Перевіряють це й податкові органи: пільги за міжнародним договором залежать від резидентства та від того, хто є бенефіціарним власником доходу; українські звільнення від оподаткування для КІК залежать головним чином від того, чи є чинним міжнародний договір, у поєднанні з ефективною ставкою податку компанії або структурою її доходів, або від того, що КІК контролюючої особи сукупно отримують не більше 2 млн євро, а місцева реальна присутність має вирішальне значення лише там, де переважають пасивні доходи; а популярна альтернатива — команда, яка працює віддалено з тих місць, де живуть її учасники, — може одночасно створити оподатковувані постійні представництва в кількох країнах. Перевіряє це й будь-який залучений регулятор, від органів ліцензування до грантових програм: як ми зазначали в нашому огляді про швейцарську програму, навіть відповідність критеріям фінансування може залежати від схеми структури групи. Підтвердження реальної присутності, яке оцінюють окремо за кожним режимом, — це рішення, які доказово ухвалюють на місці, щонайменше одна особа з реальними повноваженнями на місці, приміщення, що узгоджуються із заявленим, та узгодженість того, що повідомляють банку, податковому органу й контрагентам.
Складність п’ята: питання людей
Значна частина стандартної послідовності виходить із того, що засновник може приїхати: щоб відкрити рахунок, підписати документи в нотаріуса, зустрітися з орендодавцем. В умовах воєнного стану для великої частини українських керівників на це розраховувати не можна, і структуру необхідно проєктувати з огляду на це. На практиці це означає: вибір юрисдикцій і банків, де дистанційна ідентифікація або відеоідентифікація є робочим варіантом; довіреності, які підготовлено, перекладено і, якщо цього вимагає країна призначення, засвідчено апостилем ще до того, як вони знадобляться (договір 1993 року між Польщею та Україною звільняє офіційні документи від легалізації; в інших випадках перевіряйте вимоги країни призначення та одержувача); місцевий директор або уповноважений підписант, який може діяти, коли засновник не може з’явитися; і механізми ухвалення рішень радою директорів та акціонерами, зокрема електронне підписання, які працюють транскордонно. Від цієї роботи залежить, працює структура чи чекає.
Послідовність, яка дає змогу уникнути найгіршого
Разом ці складнощі диктують порядок дій, майже протилежний інтуїтивному. Інтуїтивна послідовність така: заснувати компанію, потім шукати банк, потім подумати про податки, потім імпровізувати з корпоративним управлінням.
Послідовність, яка працює, така: спершу аналіз податків і правил про КІК з обох боків, бо він може змінити вибір юрисдикції; потім канал фінансування, бо валютні правила визначають, хто і за що може платити; потім проєктування реальної присутності та корпоративного управління, зокрема питання, хто підписує документи, коли засновник не може приїхати; потім банк, який для компанії, чий капітал має бути внесено до реєстрації, іде раніше за заснування: банк перевіряє засновників і заплановану структуру, коли відкриває блокований рахунок для внесення капіталу, видає підтвердження, яке нотаріус подає до реєстру, а після реєстрації переказує капітал на рахунок, що стає поточним рахунком компанії; там, де внесення капіталу не вимагається, рахунок відкривають після заснування, але досьє, яке читатиме банк, те саме; потім заснування компанії з повним і несуперечливим досьє, у якому готові відповіді на всі запитання, продумати які вас уже змусили попередні кроки. З нашого досвіду, такий порядок повільніший на початку і швидший загалом, бо банк отримує повне досьє з готовими відповідями на запитання, які він поставить.
Що це означає для вас
- Почніть із двох податкових систем, ще до нотаріуса. Застосування правил про КІК і резидентство засновника визначають структуру; врахувати їх постфактум неможливо.
- Визначте канал фінансування до заснування компанії. Якщо гроші мають надходити із західного боку, відповідно змінюються бізнес-план і те, що ви розповідаєте банку.
- Підготуйте досьє для банку один раз і як слід. Структура власності, підтверджена реєстрами, джерело коштів, зіставлене з документами, пояснені прогалини, спрогнозовані платіжні потоки; одне базове досьє, адаптоване до кожного банку й завжди актуальне.
- Створіть реальну присутність. Одна особа з повноваженнями, реальні приміщення, рішення на місці, і все це підтверджено для кожного режиму, який це перевірятиме; це дешевше, ніж позиція за міжнародним договором, яка не витримала перевірки, або повторне відкриття рахунку в банку.
- Проєктуйте корпоративне управління з розрахунку на те, що поїздок не буде. Довіреності, місцеві підписанти та дистанційна ідентифікація визначають, працює структура чи чекає.
Isak Legal працює з українськими компаніями та засновниками, які будують свою присутність у Європі: від проєктування структури та реальної присутності до досьє для відкриття рахунку в банку та очікувань західних партнерів щодо комплаєнсу, спільно з українськими юридичними фірмами, які ведуть українську сторону. Докладніше на наших сторінках Україна: інвестиції та відбудова і Корпоративне право, або зв’яжіться з нами.
Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 26 вересня 2026 р., не є юридичною або податковою консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Питання права України, зокрема валютні обмеження, правила про КІК і заходи воєнного стану, часто змінюються і потребують консультації українських юридичних фірм щодо поточного стану справ. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.