Аналітика›Правовий огляд
Кошти Швейцарії обсягом 500 млн швейцарських франків для швейцарських компаній у відбудові України та третій конкурс проєктних пропозицій SECO
Швейцарія проклала власний шлях у відбудову України. Федеральна рада передбачила 5 млрд швейцарських франків на період по 2036 рік: перші 1,5 млрд швейцарських франків по 2028 рік фінансуються з бюджету міжнародного співробітництва, решту 3,5 млрд швейцарських франків залишено для рішення щодо другої фази, а 500 млн швейцарських франків із коштів першої фази призначено для проєктів за участю швейцарського приватного сектору. Кошти розподіляють через послідовні конкурси проєктних пропозицій, які SECO (Державний секретаріат з економічних питань) проводить разом з українськими органами влади: у першому раунді відібрано дванадцять проєктів швейцарських компаній; другий раунд, присвячений публічній інфраструктурі, завершився в березні 2026 року, і SECO очікує остаточного рішення про фінансування на початку жовтня 2026 року; третій конкурс, зосереджений на прямих інвестиціях в Україну, 20 вересня 2026 р. завершив приймання проєктних пропозицій етапу 1, формування короткого списку очікується наприкінці листопада, а кінцевий термін етапу 2 припадає на лютий 2027 року, причому всі дати орієнтовні. Нижче описано архітектуру програми, те, що відібрані проєкти показують про відбір, і те, чого третій конкурс вимагає від компанії-заявника.
Зобов’язання у трьох цифрах
10 квітня 2024 р. Федеральна рада вирішила підтримувати відбудову України в довгостроковій перспективі та передбачила на це 5 млрд швейцарських франків на період з 2025 по 2036 рік. Перші 1,5 млрд швейцарських франків, що фінансуються з бюджету міжнародного співробітництва, розраховані на період з 2025 по 2028 рік у межах Стратегії міжнародного співробітництва (International Cooperation Strategy 2025-28); рішення про те, як фінансувати решту 3,5 млрд швейцарських франків, Федеральна рада залишила до другої фази. У червні 2024 року Федеральна рада ухвалила рішення, яке надає цій програмі особливого характеру: 500 млн швейцарських франків із коштів першої фази призначено для залучення швейцарського приватного сектору до відновлення та відбудови України. За описом самого FDFA (Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії), це третина коштів першої фази, відведена на відбудову у співпраці зі швейцарськими компаніями.
Рисунок 1: Каскад швейцарського фінансування та шість заходів для залучення приватного сектору. Джерело: SECO, Програма співробітництва Швейцарії з Україною на період з 2025 по 2028 рік.
Хто керує програмою
Програму співробітництва Швейцарії з Україною на період з 2025 по 2028 рік, яку Федеральна рада ухвалила 12 лютого 2025 р., спільно розробили SDC (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва), SECO та Відділ з питань миру та прав людини FDFA. Вона визначає три пріоритетні напрями: відновлення економіки з акцентом на малих та середніх підприємствах (МСП) і конкурентоспроможності; публічні послуги, зокрема енергетика, водопостачання, транспорт і охорона здоров’я; захист цивільного населення, зокрема гуманітарне розмінування. Окрема проєктна організація охоплює обидва залучені федеральні департаменти; її очолює Жак Гербер (Jacques Gerber) як уповноважений Федеральної ради з питань України. Сам лише SECO працює приблизно з 650 млн швейцарських франків для України протягом чотирирічної фази та бере участь приблизно у 45 проєктах, поряд із внесками через Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР, EBRD).
Кошти, передбачені для приватного сектору, надаються через шість заходів: від фінансування досліджень із підготовки проєктів до зміцнення спроможності SERV (Швейцарське агентство зі страхування експортних ризиків) нести ризики та де-рискінгу (de-risking) приватних інвестицій. Найпомітнішим для компаній є захід M2: пряме проєктне фінансування, яке надають за результатами конкурсів проєктних пропозицій. Решта заходів просуває швейцарські галузі у великих іноземних інфраструктурних проєктах (M3) і підтримує комунікацію та двосторонні економічні відносини між Швейцарією та Україною (M4).
Три конкурси з різною спрямованістю
Кожен конкурс мав іншу спрямованість, і їхня послідовність важлива для розуміння того, куди рухається програма.
Перший конкурс (2025 рік) завершився відбором дванадцяти проєктів, які спільно обрали швейцарські та українські органи влади. Перелік показовий: Divario (CHF 15 млн) і DM Bau (CHF 8,9 млн) з модульним житлом місцевого виробництва для переміщених осіб, Schwihag (CHF 14,4 млн) з виробництвом рейкових скріплень в Україні, Arthur Flury (CHF 12,9 млн) з контактною мережею залізниць, збудованою за швейцарськими стандартами, Glas Trösch (CHF 9,9 млн) із заміною понад 32 000 вікон, пошкоджених війною, Roche Diagnostics (CHF 8,8 млн) з медичною лабораторією, а також Geberit, Hitachi Energy, REHAU та інші з проєктами у сфері енергетики, санітарної техніки та професійного навчання.
Другий конкурс тривав з 9 січня по 8 березня 2026 р.; було доступно до 150 млн швейцарських франків, а окремі внески становили від 3 до 30 млн швейцарських франків. Він обмежувався публічною інфраструктурою: енергетика, водопостачання та водовідведення, житло, громадський транспорт, соціальна інфраструктура та сільське господарство. Узгодженість з українським Єдиним проєктним портфелем публічних інвестицій (Single Project Pipeline), який ведуть через екосистему DREAM, прямо заохочувалася в критеріях відбору.
Третій конкурс 20 вересня 2026 р. завершив приймання проєктних пропозицій етапу 1. Його оголошено 27 травня 2026 р., і він перейшов від проєктів закупівельного типу до прямих іноземних інвестицій (FDI): будівництво, відбудова або модернізація в Україні активів для виробництва чи надання послуг, нових або пошкоджених війною, які залишаються на балансі української дочірньої компанії та які вона експлуатує в довгостроковій перспективі, у шести пріоритетних галузях: від будівельних матеріалів і важкого машинобудування до відновлюваної енергетики, транспортної інфраструктури, агробізнесу, ІТ та цифрової інфраструктури. SECO вносить від 3 до 10 млн швейцарських франків на проєкт, але не більше 50 % загальних витрат проєкту, із загального обсягу до 50 млн швейцарських франків; другу половину фінансує заявник, причому щонайменше чверть усього бюджету мають становити його власні грошові кошти, решта може надійти від професійного стороннього інвестора, з позики міжнародної фінансової організації (МФО) або з державного гранту України, залученого для проєкту, а весь бюджет не може перевищувати 30 млн швейцарських франків.
Відбір проходить у два етапи перед спільним швейцарсько-українським комітетом: заявників, включених до короткого списку, мають повідомити не пізніше 24 листопада 2026 р., у грудні вони презентують проєкти, а проєктні пропозиції етапу 2 подають не пізніше 21 лютого 2027 р. (усі дати орієнтовні); остаточне рішення очікується до кінця квітня 2027 року. Договір підписують лише після того, як забезпечено все фінансування, протягом шести місяців після відбору з можливістю продовження на три місяці за наявності обґрунтування, а проєкти мають бути завершені не пізніше кінця 2031 року.
Рисунок 2: Хронологія швейцарської програми. Кінцевим терміном етапу 1 третього конкурсу було 20 вересня 2026 р.; етап 2 відбудеться на початку 2027 року (станом на 26 вересня 2026 р.). Джерела: пресрелізи Федеральної ради; SECO.
Про що свідчать відібрані проєкти
У переліку першого раунду повторюються чотири риси, хоч і нерівномірно. Кілька переможців виробляють продукцію в Україні: серед них модульні будинки, які будують на місці, залізничні компоненти, які виготовляють на місці, та один проєкт, що закуповує 95 % компонентів на місці; інші замінюють або відбудовують пошкоджені активи. Більшість поєднує обладнання з навчанням: програми професійного навчання, підготовка персоналу у швейцарських закладах, передання навичок разом з обладнанням. Два проєкти називають робочі місця, які вони створюють. І всі проєкти відповідають пріоритетним напрямам програми, насамперед житлу, залізниці, енергетиці та охороні здоров’я. Третій конкурс додає власне правило: профінансовані активи мають перебувати на балансі української дочірньої компанії, і вона має їх експлуатувати, тому суто експортна операція під нього не підпадає, хоча SECO не встановлює ні мінімального обсягу місцевих витрат, ні вимоги щодо швейцарської складової, а імпортне обладнання дозволене.
Право на участь у третьому конкурсі залежить від схеми структури групи. Заявником має бути компанія, зареєстрована у Швейцарії не пізніше 1 січня 2023 р. (цю дату SECO застосовує без відступів), і вона сама має прямо володіти більшістю в українській юридичній особі: сестринські компанії зі спільним власником, проміжні холдингові компанії та консорціуми не допускаються. Українська юридична особа може бути новою, якщо її зареєстровано не пізніше кінцевого терміну етапу 1, а група, структура якої не проходить тест на пряме володіння, може провести реструктуризацію за умови, що на етапі 1 вона бере тверде зобов’язання щодо реструктуризації та завершує її до кінцевого терміну етапу 2.
Швейцарську материнську компанію перевіряють і за її власними показниками: власний капітал понад чверть сукупних активів, власний внесок менший за половину власного капіталу, бюджет проєкту менший за третину обороту за три роки, додатний операційний грошовий потік у двох із трьох останніх років, чистий борг менший за 3,5 EBITDA та відсутність провадження у справі про неплатоспроможність, що підтверджується аудованою звітністю за три роки (Додаток 1, EC 6); група з правильною структурою та планом фінансування все одно може не пройти саме тут.
Для компанії, яка готується до наступних раундів, українська дочірня компанія, пряме володіння більшістю та бездоганна історія комплаєнсу є умовами права на участь, а далі групу зобов’язує договір: активи залишаються на балансі української юридичної особи, і їх зберігають та експлуатують щонайменше три роки після завершення проєкту, причому будь-який продаж, передання в оренду чи внутрішньогрупове передання потребує письмової згоди SECO, а в разі порушення грант підлягає поверненню; коштом гранту не можна фінансувати дивіденди, розподіл прибутку чи погашення позик акціонерів на умовах, що не відповідають принципу «витягнутої руки», а розподіл прибутку від проєкту, доки діє договір, обмежений його накопиченим прибутком; гроші ж надходять українській юридичній особі через спеціальні проєктні рахунки за структурою, яка є законною та коректною з податкового погляду за правом України.
Виконати ці умови групі дають змогу корпоративне управління та внутрішньогрупові договори, і щоб належно їх вибудувати, потрібен час, особливо коли групі потрібні також санкційний скринінг, перевірки щодо експортного контролю та антикорупційні заходи контролю, які витримують прискіпливу перевірку. Пакет документів SECO для подання проєктної пропозиції містить перелік виключених галузей, самодекларації щодо трудових стандартів, санкцій і товарів подвійного використання, а також систему виявлення та зниження ризиків; комплаєнс-досьє оцінюють як частину проєктної пропозиції.
Покриття та де-рискінг
Два із шести заходів відповідають на питання про несприятливий сценарій: що буде з грошима, якщо проєкт зазнає невдачі. Захід M5 зміцнює спроможність SERV нести ризики саме щодо експорту в Україну, а M6 спрямований на де-рискінг приватних інвестицій. Позицію SERV щодо покриття кожної конкретної операції визначають індивідуально відповідно до його політики покриття, тому раннє звернення до консультантів SERV є частиною підготовки проєкту. Для інвестиційних проєктів швейцарська підтримка діє поряд із міжнародною гарантійною архітектурою, зокрема з програмами MIGA (Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій) для України та інструментами ЄБРР, про які ми згадували в пов’язаному огляді про архітектуру фінансування ЄС і які розглядаємо в нашому огляді про покриття воєнних ризиків і гарантії.
Як швейцарський рівень вписується в загальну картину
Швейцарська програма свідомо доповнює канали ЄС і МФО, описані в огляді «Як ЄС фінансує Україну». Ukraine Facility (інструмент ЄС для України) та Позика на підтримку України (Ukraine Support Loan) спрямовують кошти в масштабі, з яким Швейцарія зрівнятися не може; перевага швейцарської програми полягає в точності. Це канал, через який швейцарська компанія може отримати пряме співфінансування в розмірі від 3 до 10 млн швейцарських франків для українського проєкту; проєкт оцінює комітет, до якого входять уряд її країни та уряд України, за швейцарським федеральним законодавством про субсидії та в межах процедури англійською мовою. Критерій узгодженості з DREAM у другому конкурсі показав, що системи зближуються щодо проєктів публічної інфраструктури, які потрапляють до того самого українського портфеля проєктів, яким користуються інструменти ЄС; третій конкурс, оскільки йдеться про прямі іноземні інвестиції, прямо не вимагає узгодженості із цим портфелем і натомість орієнтується на стратегічні засади України щодо прямих іноземних інвестицій. Компанія, яку добре консультують, розглядає швейцарський рівень і рівень ЄС як єдину архітектуру з кількома точками входу та читає критерії кожного конкурсу окремо.
Що це означає для вас
- Якщо ви подали проєктну пропозицію в третьому конкурсі, готуйтеся до етапу 2 вже зараз. Короткий список мають сформувати не пізніше 24 листопада 2026 р., презентації заплановано на грудень, кінцевий термін етапу 2 припадає на 21 лютого 2027 р. (усі дати орієнтовні), а все фінансування, включно з будь-якими зобов’язаннями третіх осіб, має бути забезпечене протягом шести місяців після відбору з можливістю продовження на три місяці за наявності обґрунтування, інакше договір не підписують; вимога про співфінансування на рівні 50 %, за якої щонайменше 25 % бюджету мають становити власні грошові кошти заявника, означає, що рішення про фінансування ухвалюють на рівні ради директорів.
- Вибудуйте структуру до подання проєктної пропозиції. Українська юридична особа, пряме володіння більшістю та бездоганна історія комплаєнсу є умовами права на участь; зобов’язання щодо збереження активів, розподілу прибутку та руху коштів є договірними. Проєктуйте корпоративне управління та внутрішньогрупові договори так, щоб вони відповідали і тим, і іншим та витримували юридичну перевірку (due diligence), податковий аналіз і санкційний скринінг.
- Орієнтуйтеся на спільні риси. Виробництво або послуги на основі активів, розташованих в Україні, навчальні компоненти, створення робочих місць і відповідність пріоритетним галузям об’єднують більшість відібраних проєктів, і саме це заохочують критерії третього конкурсу. Будуйте проєктну пропозицію навколо них.
- Зверніться до SERV завчасно. Покриття надають індивідуально; розуміння того, чи можна застрахувати ваш проєкт, визначає план фінансування та посилює проєктну пропозицію.
- Стежте за наступним конкурсом. Три конкурси менш ніж за два роки, кожен з іншою спрямованістю, і 500 млн швейцарських франків, виділених на заходи для приватного сектору на фазу по 2028 рік, причому проєкти третього конкурсу тривають по 2031 рік. Станом на 25 вересня 2026 р. четвертого конкурсу оголошено не було; компанії, яка пропустила цей раунд, слід підтримувати своє досьє в актуальному стані.
Isak Legal консультує швейцарські та європейські компанії щодо структурування проєктів, пов’язаних з Україною, зокрема щодо структури компаній, внутрішньогрупових договорів, систем комплаєнсу та взаємодії швейцарських каналів фінансування з каналами ЄС і МФО, а українські компанії — щодо доступу до західних партнерів і західного фінансування. Докладніше на нашій сторінці Україна: інвестиції та відбудова, або зв’яжіться з нами.
Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 26 вересня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Умови конкурсів, кінцеві терміни та критерії права на участь наведено так, як їх опублікував SECO у джерелах, посилання на які подано вище; завжди спирайтеся на чинні офіційні документи конкурсу. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.