Межі британського винятку для іноземних осіб і шляху через призначеного представника для швейцарських фірм

Де закінчується виняток

Виняток для іноземних осіб прив’язаний до конкретних видів діяльності, і види діяльності, які він називає, — це ті, що їх здійснює брокер або консультант. Стаття 72 Financial Services and Markets Act 2000 (Regulated Activities) Order 2001 виводить з-під регулювання для іноземної особи (overseas person) вчинення правочинів з інвестиціями за власний рахунок (dealing in investments as principal, ст. 14), якщо правочин вчиняється з авторизованою або звільненою особою (authorised or exempt person) чи через неї, або з особою у Великій Британії внаслідок правомірного звернення; вчинення правочинів як агент (dealing as agent, ст. 21) на загалом подібних умовах (ст. 72(2)); організацію правочинів (arranging, ст. 25), але лише якщо домовленості досягаються з авторизованою особою або звільненою особою (ст. 72(3)) або спрямовані на правочини, які, щодо правочинів у Великій Британії, обмежуються правочинами, що їх вчиняють авторизовані або звільнені особи (ст. 72(4)), причому для організації правочинів варіанта з правомірним зверненням не передбачено; а також консультування (advising, ст. 53) і надання цільової підтримки (targeted support, ст. 55A) внаслідок правомірного звернення (ст. 72(5)). Стаття 72(6) далі виводить з-під дії ст. 64 угоду, укладену іноземною особою, про здійснення організації правочинів, управління інвестиціями (managing investments, ст. 37), сприяння в адмініструванні страхування, зберігання (safeguarding, ст. 40) або надсилання дематеріалізованих інструкцій, і знову лише якщо угода є результатом правомірного звернення. Правомірне звернення за ст. 72(7) — це або звернення до іноземної особи, якого вона не спонукала чи спонукала в спосіб, що не порушує ст. 21 Закону (FSMA), або звернення, зроблене іноземною особою чи від її імені в спосіб, що не порушує ст. 21.

Якщо прикласти цей перелік до бізнесу швейцарського управителя активів, у ньому виявляється прогалина. Виняток охоплює згоду управляти, але ніщо в ст. 72 не виключає самого управління, і ніщо не виключає зберігання та адміністрування активів. Для цих двох видів діяльності питання полягають у тому, чи провадиться діяльність у Великій Британії взагалі (це територіальний аналіз за ст. 418 Закону про фінансові послуги та ринки 2000 року (FSMA) та за загальними нормами права про те, де провадиться діяльність) і чи перебувають клієнт і послуга в межах Угоди; в останньому разі реєстрація за BFSA швейцарської фірми вирішує питання для охоплених клієнтів і охоплених послуг через окремий виняток у ст. 72ZA, який з 1 січня 2026 р. виводить з-під регулювання ст. 14, 21, 25, 37, 40, 53(1) і 64 для зареєстрованого швейцарського надавача, який діє в межах свого запису в реєстрі та зі Швейцарії. Мандат на дискреційне управління (discretionary mandate), який ведуть із Цюриха для британського приватного клієнта, що не проходить тест чистих активів за Додатком 5, або для британської благодійної організації чи трасту, які не належать до жодної з трьох категорій, — це і є той залишок, про який ідеться в цьому огляді.

Саме на територіальний аналіз припадає значна частина практичної роботи, і він залежить від фактів. Мандат, яким управляють зі Швейцарії для клієнта, що перебуває у Великій Британії, без британського офісу, британського персоналу та ухвалення рішень у Великій Британії, на нашу думку, можна відстояти як діяльність, що провадиться за межами Великої Британії, і тоді жодного винятку не потрібно, хоча в роз’ясненнях FCA (Управління з фінансового регулювання та нагляду) зазначено, що особа, яка базується за межами Великої Британії, може провадити там діяльність і без британського місця провадження діяльності, наприклад через інтернет (PERG 2.4.6G; PERG: роз’яснення FCA щодо регуляторного периметра). Позиція слабшає з кожним доданим британським елементом: лондонська присутність, з якої ведуть відносини з клієнтом, клієнтські менеджери, які проводять частину року у Великій Британії, або маркетинг, рівнозначний веденню бізнесу там. Стаття 418 поширює поняття «у Великій Британії» на визначені випадки, зокрема коли зареєстрований офіс (або головний офіс) розташований у Великій Британії, а за повсякденне управління відповідає британський офіс (ст. 418(4)), і коли фірма з головним офісом за кордоном провадить діяльність із місця провадження діяльності, яке вона утримує у Великій Британії (ст. 418(5)); для цих випадків не має значення, де перебуває клієнт (ст. 418(6)). Роз’яснення FCA щодо регуляторного периметра в PERG 2.4 викладають власне прочитання регулятором решти випадків. На нашу думку, швейцарській фірмі, чиї працівники у Великій Британії ухвалюють або виконують інвестиційні рішення за мандатом, буде важко стверджувати, що управління провадиться за межами Великої Британії, і аналіз має виходити з того, що фактично робить кожна британська особа та кожний британський офіс. Фірма, яка провадить будь-який вид діяльності, перелічений у ст. 3(1), або пропонує його провадити з постійного місця провадження діяльності, яке вона утримує у Великій Британії, не є іноземною особою, і ст. 72 тоді недоступна їй для жодного виду діяльності; на цьому етапі вибір стає тим, який ми описали в нашому огляді про філії та дочірні компанії.

Що може робити призначений представник

Режим призначеного представника — це звільнення від загальної заборони (general prohibition), і сформульовано його вузько. Згідно зі ст. 39 Закону особа, яка не є авторизованою особою і яка є стороною договору з авторизованою особою, принципалом, що дозволяє або вимагає від неї вести бізнес визначеного виду та відповідає встановленим вимогам, і за діяльність якої в цьому бізнесі принципал письмово взяв на себе відповідальність, звільнена щодо регульованих видів діяльності, які входять до цього бізнесу. Із формулювання випливають дві особливості. Представник повинен, за вузьким винятком для певних дозволів, обмежених лише страхуванням (ст. 39, від (1C) до (1E)), бути особою, яка не є авторизованою особою, тож швейцарська інвестиційна фірма, яка має власний дозвіл за Частиною 4A FSMA, не може водночас бути призначеним представником. А принципал за ст. 39(3) відповідає за все, що представник робить або не робить у цьому бізнесі, у тому самому обсязі, як якби він прямо це дозволив, і саме тому обов’язки принципала з нагляду настільки обтяжливі.

«Визначений вид» (prescribed description) бізнесу — це перелік у правилі 2 Financial Services and Markets Act 2000 (Appointed Representatives) Regulations 2001. Для інвестиційного бізнесу перелік містить організацію правочинів з інвестиціями (ст. 25) щодо цінних паперів, відповідних інвестицій (relevant investments) або структурованих депозитів; консультування щодо інвестицій (ст. 53); і зберігання лише у формі організації того, щоб одна чи кілька інших осіб зберігали та адміністрували активи (ст. 40 у цій обмеженій формі). Перелік також містить згоду на здійснення цих видів діяльності (ст. 64) і, якщо принципал є інвестиційною фірмою або кредитною установою того виду, який описує правило 2(1A), розміщення фінансових інструментів і консультування щодо розміщення. Вчинення правочинів як агент передбачено лише для певних договорів страхування та договорів про передоплату ритуальних послуг (funeral plans), а це означає, що представник не може виконувати правочини клієнтів із цінними паперами як агент. Управління інвестиціями не згадано взагалі. Отже, це правило дає ту саму відповідь, що й ст. 72, лише з іншого боку: призначений представник може консультувати британського клієнта й організовувати його правочини, від імені та під відповідальністю принципала, і не може вести портфель клієнта чи тримати його активи. Договір має також містити умови, які встановлює правило 3, а якщо принципал є інвестиційною фірмою або кваліфікованою кредитною установою (qualifying credit institution) і бізнес є бізнесом з надання інвестиційних послуг (investment services business), представника має бути внесено до реєстру (record) FCA до того, як звільнення почне застосовуватися (ст. 39(1A)).

Отже, цей шлях пропонує швейцарській фірмі звернену до британського ринку присутність для консультування або залучення клієнтів без власної авторизації: людей, які можуть консультувати британських клієнтів та організовувати їхні правочини, за поведінку яких регуляторну відповідальність несе принципал і які значаться в реєстрі FCA як представники принципала. Чого він не пропонує, так це способу управляти активами британських клієнтів із Великої Британії або тримати їх. Фірмі, чий британський план полягає в дискреційному управлінні, доводиться звертатися до Угоди для охоплених клієнтів, якщо мандатом управляють зі Швейцарії (ст. 72ZA(1)(b)), і до дозволу за Частиною 4A для управління, яке провадиться у Великій Британії, а це включає будь-яке управління з британського офісу.

Іноземні призначені представники: чого FCA очікує від принципала

Ніщо в ст. 39 не вимагає, щоб представник перебував у Великій Британії, і власні роз’яснення FCA розглядають фірми з головним офісом за межами Великої Британії як окрему категорію — іноземний призначений представник (overseas appointed representative). Ці роз’яснення також виходять із наявності зв’язку з Великою Британією (UK nexus). Сторінка FCA про іноземних призначених представників (останнє оновлення 7 травня 2025 р.) перелічує труднощі, які, як очікує FCA, принципал має врахувати, зокрема відмінності в правових і регуляторних вимогах, відстань, мову та захист споживачів; просить принципалів у межах щорічної самооцінки враховувати додаткові ризики іноземних представників під час оцінки своїх заходів контролю та ресурсів за SUP 12.4.2R(3) (SUP: збірник правил про нагляд у складі FCA Handbook); відсилає їх до SUP 10A щодо статусу погоджених осіб (approved persons) для працівників, які проводять час у Великій Британії; і зазначає, що принципалові, який не може належним чином контролювати іноземного представника або чий представник не провадить регульованої діяльності у Великій Британії, слід розглянути питання про припинення договору.

Останній пункт важливий для швейцарських фірм. Швейцарський консультант, чиї контакти з британськими клієнтами повністю ведуться з Цюриха, за територіальним аналізом часто перебуватиме поза британським периметром або всередині винятку для іноземних осіб, і в обох випадках принципал йому не потрібен; роз’яснення FCA вказують, що принципалові слід розглянути питання про припинення такого призначення, а це робить його поганою підставою для такого призначення. Якщо не виконується ні перше, ні друге, наприклад після звернення, яке не було правомірним, або в разі організації правочинів поза ст. 72(3) і (4), діяльність провадиться у Великій Британії, і принципал може бути саме тим, що потрібно. Шлях через представника виправданий там, де консультування або організація правочинів швейцарською фірмою для британських клієнтів є регульованою діяльністю, що провадиться у Великій Британії, чи то через консультантів, які базуються у Великій Британії, британський офіс або контакти зі Швейцарії, які не підпадають під виняток; де принципал може належним чином її контролювати; і де витрати та час на отримання дозволу за Частиною 4A несумірні з цим бізнесом. Загальні обов’язки принципала, як їх описує FCA на своїй сторінці для фірм-принципалів (останнє оновлення 26 листопада 2025 р.), — це письмовий договір, який визначає, який бізнес може вести представник; оцінка до призначення того, що представник відповідає критеріям fit and proper (ділова репутація та професійна придатність), є фінансово стійким і придатним для цієї ролі; повідомлення FCA щонайменше за 30 днів до набрання призначенням чинності; регулярна перевірка діяльності, бізнесу та вищого керівництва представника; і щорічна самооцінка. Сторінка FCA про іноземних призначених представників додає, що договір має зобов’язувати іноземного представника дотримуватися відповідних правил (SUP 12.5.5R), зокрема, наприклад, вимог до комунікацій для бізнесу з офісів за межами Великої Британії в GEN 4.4.1R (GEN: загальні положення FCA Handbook). На нашу думку, комерційну ціну цього шляху визначають саме ці обов’язки: принципал, який ставиться до них серйозно, захоче отримати доступ, інформацію та винагороду, що відображає відповідальність, яку ст. 39(3) покладає на нього за прийнятий бізнес.

Одне питання, на яке Угода прямо не відповідає, — чи може фірма, внесена до реєстру BFSA, який веде FCA, також діяти як призначений представник щодо бізнесу, якого Угода не охоплює. Реєстрація за Угодою працює через виняток, ст. 72ZA, тож зареєстрована фірма не є авторизованою особою, і ст. 39 прямо їй цього не забороняє; ст. 72(13) і (14) вимикають загальний виняток для іноземних осіб щодо зареєстрованого швейцарського надавача лише там, де діяльність по суті є тією самою, що зазначена в його записі в реєстрі. Власні обмеження Угоди стосуються дозволів за Частиною 4A та британських філій і нічого не говорять про статус представника. Ми розглядали б таке поєднання як питання, яке слід поставити FCA до того, як будувати на ньому структуру, і фіксувати отриману відповідь.

Маркетинг: дозвіл на схвалення просувань і звільнення представника

Друга причина, з якої виникає шлях через представника, — фінансове просування (financial promotion). З 7 лютого 2024 р. авторизована особа може схвалювати зміст фінансового просування неавторизованої особи лише за наявності в неї відповідного дозволу FCA за ст. 55NA Закону, з урахуванням звільнень, передбачених правилами, виданими на підставі ст. 55NB, а схвалення, надане без такого дозволу, вважається порушенням вимоги, встановленої FCA. Дозвіл на схвалення просувань (approver permission) обмежує коло тих, хто вправі схвалювати просування третіх осіб, авторизованими особами, які його мають, а це звужує коло фірм, до яких швейцарська фірма може звернутися, якщо вона реалізує стратегію, побудовану на маркетингу, у межах винятку для іноземних осіб і кожне звернення з метою просування має вкладатися у звільнення від обмеження щодо фінансового просування або бути схвалене авторизованою особою.

Шлях через представника дає змогу обійтися без цього дозволу для власних просувань представника. Правило 3 Financial Services and Markets Act 2000 (Exemptions from Financial Promotion General Requirement) Regulations 2023 виключає застосування ст. 55NA(1), якщо зміст комунікації підготувала сама особа, що схвалює (approver), неавторизована особа з тієї самої групи або призначений представник особи, що схвалює, у зв’язку з бізнесом, за який принципал узяв на себе відповідальність. Тому принципал може схвалювати просування свого представника, не маючи дозволу на схвалення, і маркетинг представника, адресований британським клієнтам, спирається на схвалення принципала та відповідальність принципала. Для фірми, зареєстрованої за Угодою, паралельне полегшення — це звільнення за ст. 73ZB Financial Promotion Order (британський наказ про фінансове просування) для зареєстрованих швейцарських надавачів, щодо зареєстрованих послуг відповідним клієнтам (relevant clients) у межах запису в реєстрі, яке ми описали в нашому огляді про клієнтський тест; для фірми, яка спирається лише на виняток, вибір — це власне звільнення або особа, що схвалює, з дозволом за ст. 55NA.

Як чотири шляхи поєднуються між собою

Ці шляхи доповнюють один одного, і, на нашу думку, працездатні структури поєднують їх за видами діяльності та клієнтами. Реєстрація за Угодою покриває охоплені послуги для охоплених клієнтів, зокрема управління портфелем для клієнтів, які проходять тести Додатка 5, і разом із нею діє полегшення для просувань за ст. 73ZB. Виняток для іноземних осіб покриває вчинення правочинів і консультування зі Швейцарії для клієнтів, яких Угода не охоплює, за правомірного звернення та зі звільненням для просувань або з особою, що схвалює, за маркетингом, а організацію правочинів — лише у вужчих межах ст. 72(3) і (4); він також покриває угоду про управління чи зберігання, якщо мандат потім виконується з-за меж Великої Британії. Шлях через призначеного представника покриває консультування та організацію правочинів для неохоплених клієнтів, якщо цей бізнес є регульованою діяльністю у Великій Британії, чи то з британської бази, чи зі Швейцарії, під відповідальністю принципала і не для управління чи зберігання. Дозвіл за Частиною 4A покриває все інше, що на практиці означає дискреційне управління та зберігання, які здійснюються у Великій Британії, через філію або дочірню компанію.

Питання послідовності те саме, що й у наших попередніх оглядах. Перелік британського бізнесу, на який Угода не поширюється, за клієнтами, інструментами та видами діяльності, визначає структуру; шлях через представника входить до цього переліку як варіант для консультаційного залишку, з ціною, що враховує обов’язки принципала; а для двох видів діяльності, виділених жирним на рисунку 1, управління та зберігання, недоступні ні виняток, ні принципал.

Що це означає для вас

• Відокремлюйте мандат від звернення. Стаття 72 виводить з-під регулювання згоду управляти або зберігати за правомірного звернення; самого управління або зберігання вона з-під регулювання не виводить. Для цих видів діяльності питання — це територіальна сфера застосування та Угода.
• Прочитайте правило 2, перш ніж серйозно сприймати пропозицію про призначеного представника. Представник може консультувати й організовувати правочини, а також організовувати зберігання іншою особою. Він не може управляти інвестиціями, виконувати правочини з цінними паперами як агент або тримати активи, і він не може бути авторизованою особою.
• Використовуйте цей шлях там, де є британська регульована діяльність, яку принципал може контролювати. У роз’ясненнях FCA про іноземних представників зазначено, що принципалові, який не може належним чином контролювати іноземного представника або чий представник не провадить жодної регульованої діяльності у Великій Британії, слід розглянути питання про припинення договору. Консультантові, який працює лише з Цюриха і перебуває поза периметром або в межах винятку, принципал не потрібен.
• Закладайте обов’язки принципала у винагороду. Письмовий договір, оцінка за критеріями fit and proper, попереднє повідомлення за 30 днів, регулярна перевірка, щорічна самооцінка та відповідальність за ст. 39(3) за все, що представник робить у бізнесі, прийнятому принципалом. На нашу думку, низька ціна свідчить про те, що обов’язки недооцінено.
• Плануйте просування разом зі шляхом. Реєстрація за Угодою: ст. 73ZB, для зареєстрованих послуг відповідним клієнтам у межах запису в реєстрі. Призначений представник: принципал схвалює за SI 2023/966, без дозволу на схвалення, просування в межах прийнятого ним бізнесу. Лише виняток: власне звільнення або схвалення авторизованою особою, яка має дозвіл на схвалення за ст. 55NA.
• Поставте FCA письмово запитання про поєднання BFSA і статусу представника до того, як поєднувати їх, і зберігайте відповідь разом із записом у реєстрі.

Isak Legal консультує швейцарські фінансові установи та управителів активів з питань доступу до британського ринку за Бернською угодою про фінансові послуги, винятку для іноземних осіб, структур із призначеним представником і вибору між транскордонним обслуговуванням, британською філією та британською дочірньою компанією. Regulated Activities Order, ст. 39 і ст. 55NA Закону про фінансові послуги та ринки 2000 року, Appointed Representatives Regulations 2001 та Exemptions from Financial Promotion General Requirement Regulations 2023 — первинні джерела; сторінки FCA про фірми-принципали та іноземних призначених представників відображають очікування регулятора. Докладніше на наших сторінках Фінансове регулювання й Велика Британія, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 8 вересня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Виняток для іноземних осіб і виняток для швейцарських надавачів узято зі ст. 72 і 72ZA Financial Services and Markets Act 2000 (Regulated Activities) Order 2001; звільнення для призначених представників — зі ст. 39 Закону та правил 2 і 3 Financial Services and Markets Act 2000 (Appointed Representatives) Regulations 2001; вимогу щодо дозволу на схвалення — зі ст. 55NA Закону та правила 3 Financial Services and Markets Act 2000 (Exemptions from Financial Promotion General Requirement) Regulations 2023. Очікування FCA щодо принципалів узято з його опублікованих сторінок, які є роз’ясненнями та час від часу оновлюються; територіальний аналіз за ст. 418 Закону та PERG 2.4 залежить від конкретних фактів і викладений лише в загальних рисах. Перш ніж діяти, перевірте чинні тексти за офіційними джерелами, посилання на які наведено вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.