Закон Швейцарії про скринінг іноземних інвестицій (IPG) і погодження придбань іноземними державними інвесторами

Вузький режим за задумом

Закон про скринінг іноземних інвестицій (Investitionsprüfgesetz, IPG; парламентська справа 23.086) є, на нашу думку, вужчим за режими держав-членів Європейського Союзу, британський Закон про національну безпеку та інвестиції (National Security and Investment Act) або перевірку CFIUS у Сполучених Штатах. Стаття 1 обмежує його придбаннями, які здійснюють іноземні державні інвестори, а ст. 2(d) визначає це поняття через чотири категорії: іноземний державний орган (ausländisches staatliches Organ); компанія з місцезнаходженням за межами Швейцарії, яку іноземний державний орган контролює прямо або опосередковано; правоздатна компанія, яку іноземний державний орган контролює так само; і фізична або юридична особа, яка діє за дорученням іноземного державного органу. Закон не визначає ні поняття «іноземний державний орган», ні поняття «контроль». Іноземна компанія у приватній власності, яка придбаває швейцарську компанію-ціль, перебуває поза сферою дії Закону незалежно від галузі, якщо тільки вона не діє за дорученням іноземного державного органу; суверенний фонд, державне підприємство або компанія, яку контролює іноземна держава, підпадає під Закон, якщо компанія-ціль належить до галузі з переліку і перевищує пороги. Придбанням, яке потребує погодження, є поглинання (Übernahme) у розумінні ст. 2(a): будь-яка операція, завдяки якій один або кілька інвесторів прямо чи опосередковано набувають контроль над однією або кількома раніше незалежними національними компаніями (inländisches Unternehmen) чи їхніми частинами, зокрема шляхом злиття, придбання частки участі або на підставі договору, а національною компанією є компанія, внесена до швейцарського торгового реєстру. Міноритарна частка, яка не надає контролю, не є поглинанням у цьому розумінні.

Рішення парламенту залишити сферу дії Закону обмеженою державними інвесторами було центральним політичним вибором законодавчого процесу, і воно визначає практичну роботу. На практиці першим питанням часто є те, чи набувач є іноземним державним інвестором, а це залежить від структури власності та управління набувача, включно зі становищем державних фондів, які володіють частками через багаторівневі структури, і компаній, у яких держава має контрольну частку через материнську компанію, акції якої котируються на біржі.

Два рівні галузей і пороги

Стаття 3 перелічує галузі у два рівні. Перший рівень, у ст. 3(1), охоплює компанії, які виробляють товари або передають нематеріальні товари, що мають вирішальне значення для оперативної спроможності Збройних сил Швейцарії, інших федеральних установ, відповідальних за безпеку держави, або космічних програм, у яких Швейцарія бере участь на підставі міжнародних угод, і експорт або передача яких за кордон потребує дозволу за Законом про військові матеріали (KMG) або Законом про контроль за товарами (GKG); експлуатують або контролюють швейцарську мережу передачі електроенергії чи розподільні мережі рівня 3 або нижче, через які продається щонайменше 450 ГВт·год на рік; експлуатують або контролюють швейцарські електростанції потужністю 100 МВт або більше; експлуатують або контролюють швейцарські газопроводи високого тиску для природного газу; постачають воду більш ніж 100 000 жителям; або постачають центральні ІТ-системи, важливі для безпеки, чи надають центральні ІТ-послуги, важливі для безпеки, швейцарським органам влади. Для цього рівня компанія-ціль повинна, за середніми світовими показниками за два фінансові роки до подання заяви, мати щонайменше 50 працівників в еквіваленті повної зайнятості (FTE) або оборот щонайменше 10 мільйонів швейцарських франків. Другий рівень, у ст. 3(2), охоплює лікарні загального профілю, які забезпечують централізоване надання медичної допомоги, та університетські лікарні; дослідження, розроблення, виробництво або розподіл лікарських засобів, медичних виробів, вакцин і засобів захисту; значущі транспортні вузли та залізничну інфраструктуру; значущі центри розподілу продовольства; телекомунікаційні мережі; а також системно важливі інфраструктури фінансового ринку та системно важливі банки. Для цього рівня компанія-ціль повинна мати оборот або, для банку, валовий дохід щонайменше 100 мільйонів швейцарських франків на тій самій дворічній основі. Стаття 3(3) дозволяє Федеральній раді поширювати вимогу про погодження на подальші категорії швейцарських компаній на строк до дванадцяти місяців із можливістю продовження ще до дванадцяти місяців, якщо цього вимагає захист громадського порядку або безпеки, а ст. 3(4) дозволяє їй звільняти від цієї вимоги інвесторів із держав, які співпрацюють достатньою мірою, і зобов’язує її прагнути взаємності.

Пороги є показниками на рівні компанії, тому швейцарська технологічна компанія з 50 працівниками в еквіваленті повної зайнятості, яка постачає кантону центральні ІТ-системи, важливі для безпеки, підпадає під вимогу про погодження, якщо контроль набуває іноземний державний інвестор, тоді як більша компанія в галузі, якої немає в переліку, не підпадає. Галузеві поняття, від «центральних ІТ-систем, важливих для безпеки» до «значущих транспортних вузлів», у Законі не визначені.

Процедура: попереднє рішення, дві фази та Федеральна рада

Закон надає швейцарській компанії-цілі необов’язковий перший крок. Згідно зі ст. 5 швейцарська компанія може звернутися до Державного секретаріату з економічних питань (SECO) за попереднім рішенням (Vorabentscheid), що має обов’язкову силу, про те, чи підпадає її поглинання під вимогу про погодження. SECO ухвалює його, як правило, протягом двох місяців від отримання повного запиту; рішення є чинним дванадцять місяців, може бути продовжене один раз на дванадцять місяців і може бути відкликане після істотних змін, про які компанія повинна повідомляти. Сама процедура починається із заяви про погодження (Gesuch), яку іноземний державний інвестор згідно зі ст. 6 повинен подати до SECO до закриття угоди. На першій фазі SECO має один місяць від отримання повної заяви, щоб погодити придбання або розпочати перевірку. На другій фазі SECO розглядає придбання разом із відповідними федеральними відомствами і має три місяці на ухвалення рішення. Якщо SECO або одне із залучених відомств заперечує проти погодження або справа має значну політичну вагу, рішення переходить до Федеральної ради. Якщо строки спливають без рішення, придбання вважається погодженим, але SECO може продовжити їх, якщо інвестор або швейцарська компанія перешкоджає перевірці, якщо не отримано інформацію від іноземного органу або якщо так вирішить Федеральна рада (ст. 9(2)). Стаття 8(4) відкладає цивільно-правову дію придбання до його погодження, тому перехід контролю, здійснений до погодження, не має цивільно-правової дії, доки погодження не надано, а ст. 19 зобов’язує Федеральну раду розпорядитися про заходи, необхідні для відновлення правомірного стану, якщо придбання здійснено без погодження або на підставі погодження, отриманого завдяки неправдивій інформації, чи порушено умову; зокрема, вона може розпорядитися про відчуження.

Згідно зі ст. 4(1) погодження надається, якщо немає підстав припускати, що поглинання ставить під загрозу громадський порядок або безпеку у Швейцарії чи створює для них небезпеку; ст. 4(2) перелічує чинники, які зважують органи влади, а ст. 4(3) дозволяє встановлювати умови. Стаття 20 передбачає адміністративні санкції у розмірі до 10 % середнього світового річного обороту швейцарської компанії за два фінансові роки до поглинання, які накладаються на компанію, що виникла внаслідок поглинання, за закриття угоди без погодження, на підставі неправдивої інформації або з порушенням умов чи за невиконання заходу з відновлення, а також до 100 000 швейцарських франків за порушення обов’язків надавати інформацію; ст. 21 встановлює строк давності у п’ять років.

Строки: що визначено, а що відкрито

Закон ухвалено в остаточному голосуванні обох палат 19 грудня 2025 р. (текст остаточного голосування) і опубліковано для референдуму у Федеральному віснику (BBl 2026 31), а строк для референдуму тривав до 17 квітня 2026 р. Згідно зі ст. 25 дату набрання чинності визначає Федеральна рада. 12 червня 2026 р. вона розпочала публічні консультації щодо виконавчої постанови, Investitionsprüfverordnung, які тривали до 5 жовтня 2026 р., а сторінка SECO, присвячена режиму, зазначає, що набрання чинності заплановано на 2027 рік. Станом на дату цього огляду жодної дати не було встановлено. Згідно з пресрелізом Федеральної ради постанова регулює деталі вимоги про погодження та процедури, зокрема те, які держави звільнено від неї та яку інформацію й документи має містити заява, а також захист даних і тариф зборів.

Для угод, переговори щодо яких ведуться зараз, питання полягає в угоді, підписаній до початку застосування Закону і закритій після. Закон не містить перехідного положення. Оскільки ст. 3 вимагає погодження до закриття угоди, придбання, закрите до набрання чинності, на нашу думку, перебуває поза вимогою про погодження. Угода, підписана до і закрита після, за текстом Закону є поглинанням у момент переходу контролю і, на нашу думку, має плануватися з розрахунку на те, що вона потребуватиме погодження, якщо на момент закриття Закон буде чинним; це робить дату набрання чинності точкою відліку для граничної дати (long-stop date) та попередньої умови в будь-якому продажу швейцарської компанії з галузі з переліку іноземному державному інвестору у 2027 році.

Що включити до документів угоди вже зараз

Чотири пункти мають увійти до поточних документів угод за участю можливого іноземного державного інвестора та швейцарської компанії-цілі з галузі з переліку. Запевнення покупця щодо його структури власності та контролю, сформульоване з урахуванням визначення іноземного державного інвестора в Законі, щоб сторони знали, чи може Закон застосовуватися. Попередня умова (condition precedent) щодо погодження за Законом (включно з погодженням, яке вважається наданим за ст. 9(1)), або щодо попереднього рішення, отриманого за заявою компанії-цілі та чинного на момент закриття угоди, про те, що вимога про погодження не застосовується, із зобов’язанням (covenant) продавця забезпечити подання заяви компанією-ціллю; ця умова має бути сформульована так, щоб діяти, якщо на момент закриття угоди погодження потрібне, повторно перевірятися безпосередньо перед закриттям і не вважатися виконаною або знятою лише тому, що Закон ще не був чинним, коли були виконані інші умови. Гранична дата, яка враховує два місяці на попереднє рішення або процедуру «один плюс три місяці», із запасом на продовження за ст. 9(2) і, у спірній справі, на додаткову стадію Федеральної ради. І розподіл ризику умов та відмови, включно з тим, хто несе витрати на виконання розпорядження про відчуження за ст. 19, якщо сторони закриють угоду з порушенням. Продавцям слід відхиляти механізми закриття угоди, за яких контроль переходить до погодження, оскільки ст. 8(4) відкладає цивільно-правову дію такого переходу, а ст. 20 пов’язує з ним більший штраф.

Кредитори мають власне питання. На нашу думку, отримання забезпечення на акції швейцарської компанії з галузі з переліку саме по собі зазвичай не надає контролю, але звернення стягнення кредитором, який є іноземним державним інвестором, або контрольованою ним структурою може бути поглинанням за ст. 2(a), і Закон не містить для цього винятку. Положення про звернення стягнення в документах про фінансування, які підписують зараз, мають передбачати етап погодження.

Що це означає для вас

• Спершу перевірте покупця. Закон застосовується лише до іноземних державних інвесторів у визначенні ст. 2(d): іноземних державних органів, компаній, які вони контролюють прямо або опосередковано, та осіб, які діють за їхнім дорученням. Перевіряти слід насамперед суверенні фонди та підприємства, контрольовані державою, включно з тими, що інвестують через багаторівневі структури.
• Потім галузь і розмір. Перший рівень (товари для оборони, безпеки та космосу, що потребують дозволу на експорт, електромережі, електростанції, газопроводи, водопостачання, центральні ІТ-системи органів влади, важливі для безпеки) від 50 FTE або обороту в 10 мільйонів швейцарських франків; другий рівень (лікарні центрального рівня та університетські лікарні, лікарські засоби та медичні вироби, значущі транспортні вузли та залізниця, значущі центри розподілу продовольства, телекомунікації, системно важливі інфраструктури фінансового ринку та банки) від обороту в 100 мільйонів швейцарських франків або, для банків, валового доходу. Середні світові показники за два роки до подання заяви.
• Підготуйтеся до попереднього рішення. Після набрання Законом чинності ст. 5 дозволить швейцарській компанії-цілі отримати рішення SECO, що має обов’язкову силу, про те, чи потребує її поглинання погодження, як правило, протягом двох місяців, чинне дванадцять місяців. Якщо тест за галуззю або розміром дає межовий результат, покупцеві слід уже зараз просити у продавця зобов’язання забезпечити подання заяви компанією-ціллю на тому етапі, а аналіз галузі та розміру можна підготувати тим часом; документи, яких потребує запит, визначить постанова (ст. 5(6)).
• Плануйте з розрахунку на дію Закону на момент закриття, а не підписання. Набрання чинності заплановано на 2027 рік, дату не встановлено. Угода, підписана у 2026 році і закрита після цієї дати, за текстом Закону є поглинанням у момент переходу контролю; сформулюйте умову, граничну дату із запасом на продовження за ст. 9(2) та розподіл ризиків відповідно.
• Не передавайте контроль завчасно. Стаття 8(4) відкладає цивільно-правову дію непогодженого придбання до погодження, ст. 19 вимагає заходів з відновлення, включно з відчуженням, а ст. 20 передбачає штрафи до 10 % середнього світового річного обороту швейцарської компанії за два попередні фінансові роки.

Isak Legal консультує набувачів, продавців і кредиторів щодо транскордонних угод із регульованими компаніями-цілями або компаніями-цілями з критичних галузей, щодо взаємодії швейцарського Закону з режимами держав-членів ЄС, британським Законом про національну безпеку та інвестиції та перевіркою CFIUS у США, а також щодо умов, граничної дати та розподілу ризиків, які переносять ці режими в документи, у співпраці з перевіреними місцевими юридичними фірмами у Швейцарії та державах-членах там, де це потрібно. Докладніше на наших сторінках Корпоративне право, Вихід на ринок і Швейцарія, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 9 жовтня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Законодавчу позицію наведено за текстом Закону про скринінг іноземних інвестицій, ухваленим в остаточному голосуванні 19 грудня 2025 р., у редакції, опублікованій Федеральними зборами; Закон ще не набрав чинності, а виконавчу постанову не ухвалено, тому визначення галузей і деталі процедури можуть змінитися. Заяви Федеральної ради та SECO щодо строків є опублікованими матеріалами органів влади і за рангом стоять нижче від Закону; сторінка SECO не датована, і її заяву щодо строків прочитано на дату цього огляду. Перш ніж діяти, перевірте поточний статус за офіційними джерелами, на які наведено посилання вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.