Швейцарський режим ліцензування у сфері криптоактивів: від членства в SRO до торговельного майданчика на основі DLT

Швейцарський метод: спочатку класифікація, потім застосування чинного права

Основи було закладено рано. Настанови щодо ICO від 16 лютого 2018 р., які видала FINMA (Швейцарська служба з нагляду за фінансовим ринком), запровадили таксономію токенів, за якою ринок працює й досі: платіжні токени (payment tokens: криптовалюти без інших функцій), утилітарні токени (utility tokens: цифровий доступ до застосунку чи послуги) і токени-активи (asset tokens: втілюють вимоги, частки участі або право на дохід). Гібридні токени мають відповідати вимогам кожної категорії, до якої вони належать, тому токен, який є водночас токеном-активом і платіжним токеном, розглядається і як цінний папір, і як платіжний засіб. Класифікація має наслідки: платіжні токени підводять діяльність під законодавство про протидію відмиванню коштів (AML); токени-активи є цінними паперами, тому на них поширюється режим проспекту, а торгівля ними для інших осіб стає діяльністю фірми з цінних паперів (securities firm); утилітарні токени не підпадають під законодавство про цінні папери лише тоді, коли їхнє єдине призначення — цифровий доступ до застосунку чи послуги і цей доступ працює на момент випуску; токен, який на момент випуску має також або виключно інвестиційне призначення, розглядається як токен-актив. З цього починається будь-який швейцарський аналіз у сфері криптоактивів, а перевірити його результат дають змогу підготовлений FINMA огляд послуг у сфері криптоактивів та її процедура запиту щодо необхідності отримання ліцензії (Unterstellungsanfrage).

Цивільно-правова основа: реєстрові цінні папери та закріплене в законі відокремлення

На другому рівні Швейцарія віддала перевагу закону перед наглядовою практикою. Закон про DLT (DLT Act) — пакет змін до десяти чинних федеральних законів без нового кодексу — набрав чинності у два етапи. 1 лютого 2021 р. набрали чинності положення, які запровадили в Зобов’язальному кодексі Швейцарії реєстрові цінні папери (Registerwertrechte), тож цінні папери можна випускати й передавати безпосередньо в розподіленому реєстрі з повною цивільно-правовою дією. 1 серпня 2021 р. набрала чинності решта положень, зокрема ліцензія для торговельного майданчика на основі DLT і норми про неплатоспроможність, які дають змогу відокремити криптоактиви, що зберігаються для клієнтів, від ліквідаційної маси зберігача (custodian): ст. 242a Закону про стягнення боргів і банкрутство (Debt Enforcement and Bankruptcy Act) і, для банків, ст. 16, цифра 1bis Закону про банки (BankA). В обох випадках діють дві умови: боржник зобов’язався тримати активи доступними для клієнта в будь-який час, і ці активи або індивідуально закріплені за клієнтом, або перебувають у спільному пулі, в якому частку клієнта можна визначити.

Для зберігання, яке відповідає цим умовам, режим клієнтських криптоактивів у разі банкрутства врегульовано швейцарським законом, і це одна з головних причин, чому досвідчені компанії, що надають послуги зберігання, обирають швейцарське право. Чи відповідають активи, передані в стейкінг, умові «доступні в будь-який час», за визнанням самої FINMA, залишається відкритим питанням: її практика, викладена в роз’ясненнях FINMA (FINMA Guidance) 08/2023, за певних умов вважає такі активи придатними до відокремлення, доки питання не прояснять законодавство чи судова практика.

У ЄС немає єдиного цивільно-правового режиму для токенізованих цінних паперів, і цю прогалину заповнює право держав-членів, зокрема німецький Закон про електронні цінні папери (Electronic Securities Act), тоді як MiCA вимагає, щоб криптоактиви, які перебувають на зберіганні, були юридично відокремлені від майна зберігача (ст. 75(7)); відмінність Швейцарії в тому, що і норму про цінні папери, і норму про неплатоспроможність містить один федеральний закон. Довідкові матеріали розміщено на сайті Державного секретаріату з міжнародних фінансових питань (SIF).

Перший щабель: членство в SRO — точка входу

Торгівля платіжними токенами, брокерські послуги, обмін і зберігання таких токенів — це фінансове посередництво за Законом про протидію відмиванню коштів (AMLA), хоча сам Закон технологічно нейтральний і нічого не говорить про криптоактиви: така кваліфікація випливає з Постанови про протидію відмиванню коштів, ст. 4 якої відносить до платіжних послуг сприяння переказу віртуальних валют і здійснення повноважень розпоряджатися ними, а ст. 6 охоплює зберігання цінних паперів. Фірма, яка провадить таку діяльність на професійній основі й не має пруденційної ліцензії FINMA, повинна вступити до саморегулівної організації, визнаної FINMA.

Важливо, як це влаштовано. SRO — приватноправова організація, регламенти якої реалізують обов’язки з належної перевірки, передбачені AMLA. Вона приймає фірму за критеріями, встановленими ст. 14(2) цього Закону: це внутрішні правила та організація, а також добра ділова репутація фірми, її керівництва та осіб, які мають у ній істотну участь. SRO контролює дотримання вимог за ст. 24 і 25, причому періодичність перевірок визначає власний звід правил організації, затверджений FINMA, оскільки Закон залишає це питання відкритим. За якість такого нагляду SRO відповідає перед FINMA, а членство можна перевірити через загальнодоступний пошук членів SRO на сайті FINMA.

Чого членство в SRO вимагає за своєю суттю: реальної швейцарської організації, системи AML (ідентифікація клієнтів і бенефіціарних власників, класифікація ризиків, моніторинг операцій, готовність подавати повідомлення до MROS, швейцарського підрозділу фінансової розвідки), призначеного відповідального за AML і бездоганної репутації людей, які стоять за фірмою. Чим воно не є: це не пруденційна ліцензія, воно не надає статусу, який забезпечує захист клієнтських активів, а маркетинг, який видає членство в SRO за ліцензію FINMA, сам стає проблемою для нагляду. Для значної частини бізнес-моделей у сфері криптоактивів (обмін і брокерські послуги без утримання клієнтських активів у формі, подібній до депозиту) цей щабель — увесь швейцарський регуляторний периметр, і саме тому строк виходу на ринок у Швейцарії вимірюється місяцями.

Зберігання належить до цього щабля лише в одній формі: активи кожного клієнта перебувають на окремій адресі, і є зобов’язання тримати їх доступними в будь-який час (ст. 16, цифра 1bis, літера a Закону про банки). Колективне зберігання, за якого частки клієнтів можна визначити, потребує фінтех-ліцензії, а колективне зберігання без такого відокремлення є депозитом.

Другий щабель: фінтех-ліцензія

Фінтех-ліцензія за ст. 1b Закону про банки — проміжний щабель для моделей, які в помірних обсягах тримають гроші або криптоактиви клієнтів: вона дозволяє приймати публічні депозити на суму до 100 млн швейцарських франків або криптоактиви (crypto-based assets), визначені Федеральною радою, за умови, що їх не інвестують і на них не нараховують проценти. Граничну суму у франках сформульовано як обмеження лише для публічних депозитів: ст. 1b Закону про банки і ст. 24a Постанови про банки прив’язують порогове значення до депозитів, і жодна з них не встановлює граничної суми для криптоактивів, тому будь-яка така величина — це практика FINMA, яка не має підґрунтя в тексті.

Умови щодо правової форми та місцезнаходження містяться в Постанові, тоді як Закон про них мовчить: за ст. 14a Постанови про банки установа повинна бути акціонерним товариством (AG), командитним акціонерним товариством (KmAG) або товариством з обмеженою відповідальністю (GmbH), її зареєстроване місцезнаходження має бути у Швейцарії, а фактичне управління нею має здійснюватися також у Швейцарії. Мінімальний капітал становить 3 % від прийнятих публічних депозитів і криптоактивів у колективному зберіганні, але не менше ніж 300 000 швейцарських франків, причому постанови про достатність капіталу та про ліквідність не застосовуються (ст. 17a Постанови про банки). Фінтех-ліцензія підходить для моделей, близьких до зберігання та до платіжних послуг, які переросли периметр, обмежений членством в SRO, але яким банківська ліцензія не потрібна або поки що не виправдана; склад досьє описано на сторінках FINMA про фінтех-ліцензування.

Щаблі з третього по п’ятий: цінні папери, торговельні майданчики, банки

Вище драбина повертається до класичного права фінансового ринку. Токени-активи є цінними паперами лише тоді, коли відповідають установленому законом критерію ст. 2(b) Закону про інфраструктуру фінансового ринку (FinMIA), тобто є стандартизованими та придатними для масової торгівлі; віднесення конкретного токена до токенів-активів — це робота FINMA, а закон дає лише критерій. Якщо цей критерій виконано, постають три окремі питання, і сама класифікація не відповідає на жодне з них. Торгівля токенами від власного імені для клієнтів, короткострокова торгівля за власний рахунок на ринку або як учасник торговельного майданчика, а також маркет-мейкінг належать до діяльності фірми з цінних паперів за ст. 41 Закону про фінансові установи (FinIA); андеррайтинг цінних паперів, випущених третіми особами, та їх публічна пропозиція на первинному ринку підпадають під ст. 12; емітент, який пропонує власні токени, не робить ні того, ні іншого. Публічна пропозиція підпадає під режим проспекту за Законом про фінансові послуги (FinSA) з урахуванням передбачених ним винятків, серед яких пропозиції лише професійним клієнтам, менш ніж 500 інвесторам, на суму щонайменше 100 000 швейцарських франків на одного інвестора, з номіналом щонайменше 100 000 швейцарських франків або на суму до 8 млн швейцарських франків протягом дванадцяти місяців (ст. 36).

Для багатосторонньої торгівлі цінними паперами на основі DLT (DLT securities) передбачено окрему категорію майданчиків: торговельний майданчик на основі DLT за Законом про інфраструктуру фінансового ринку. Його особливість у тому, що до участі допускаються особи, які не є ні піднаглядними установами, ні центральними банками: ст. 73c(1)(e) допускає будь-яку іншу фізичну чи юридичну особу, яка заявляє, що бере участь від власного імені та за власний рахунок, причому сам Закон не використовує поняття роздрібного клієнта. На папері ліцензія існувала із серпня 2021 року, а реальністю стала, коли FINMA в березні 2025 року видала першу таку ліцензію компанії BX Digital, що стало віхою для ринку токенізованих цінних паперів.

На вершині — банківська ліцензія: за ст. 1a(a) Закону про банки вона потрібна, якщо публічні депозити перевищують 100 млн швейцарських франків, а за ст. 1a(b) — за будь-якого обсягу, якщо депозити або визначені для цього криптоактиви інвестуються чи на них нараховуються проценти; отже, масштаб — один із двох тригерів. У сфері криптоактивів це охоплює: колективне зберігання, яке не відповідає умовам відокремлення за ст. 16, цифра 1bis Закону про банки, щойно залишки перевищують 100 млн швейцарських франків або інвестуються чи приносять проценти; загалом клієнтські залишки, які інвестуються або приносять проценти; і, згідно з роз’ясненнями FINMA, оскільки закон про це мовчить, випуск стейблкоїнів із вимогами про погашення за номіналом. Поряд із драбиною управителі активів, які працюють із криптоактивами клієнтів, підпадають під режим фінансових установ із власною ліцензією та наглядовою організацією, а фондові структури з інвестиціями в криптоактиви регулюються правом колективного інвестування.

Стейблкоїни, стейкінг і зберігання: де FINMA провела межі

Поточну практику визначають три роз’яснення. Щодо стейблкоїнів FINMA Guidance 06/2024 підтверджує логіку депозиту: токен, який дає вимогу до емітента про погашення за номіналом, як правило, є депозитом за банківським правом, тому емітентові загалом потрібна банківська ліцензія або, за ст. 5(3)(f) Постанови про банки, гарантія банку на випадок невиконання зобов’язань (default guarantee), що відповідає мінімальним вимогам, які ці роз’яснення встановлюють для захисту утримувачів токенів. Роз’яснення не зачіпають інших винятків, передбачених ст. 5(2) і (3); чи може модель підпадати під один із них або вписуватися в межі фінтех-ліцензії, тобто неінвестованих безпроцентних депозитів на суму до 100 млн швейцарських франків, залежить від умов моделі, і це питання слід поставити FINMA.

Той самий документ розглядає емітента як фінансового посередника, який перебуває в постійних ділових відносинах із кожним утримувачем токена: він повинен перевірити особу утримувача та встановити бенефіціарного власника (ст. 3 і 4 AMLA); анонімні перекази заборонено як послідовне застосування цих обов’язків; а в разі випуску піднаглядними установами FINMA вимагає, щоб особу кожного утримувача перевірив емітент або посередник, який перебуває під належним наглядом, і щоб було передбачено договірні та технологічні обмеження на передачу. Від цього залежить, чи працює модель розповсюдження взагалі, з банківською гарантією чи без неї. Роз’яснення також застерігають банки-гаранти щодо ризиків відмивання коштів, санкційних і репутаційних ризиків, які вони беруть на себе.

Щодо стейкінгу Guidance 08/2023 розглядає питання, від якого залежать бізнес-моделі: коли клієнтські активи, передані в стейкінг, залишаються активами на зберіганні, захищеними в разі банкрутства, а коли перетворюються на вимоги до постачальника послуг. Відповідь залежить від контролю, закріплення активів за клієнтами та ланцюга субзберігачів (sub-custodians), причому сама FINMA називає правове становище невизначеним, а свою практику — попередньою.

Щодо самого зберігання Guidance 01/2026 від 12 січня 2026 р. проводить межу для регульованих установ: управитель активів (portfolio manager) повинен зберігати криптоактиви, що перебувають в управлінні, у зберігача, який перебуває під пруденційним наглядом, має технічну інфраструктуру та фахові знання і в разі банкрутства якого активи можна відокремити, а за кордоном — у зберігача, на якого поширюються нагляд і захист у разі банкрутства, еквівалентні швейцарським. Наявна домовленість зі швейцарським зберігачем, який перебуває лише під наглядом SRO, або з іноземним зберігачем без еквівалентного захисту в разі банкрутства може як виняток діяти й далі, якщо клієнтів поінформовано про додатковий ризик і про альтернативи й вони дали письмову згоду, а відповідальність і далі несе швейцарська установа. Зберігач, піднаглядний лише SRO, може працювати на законних підставах; за цими роз’ясненнями без зазначених кроків він не підходить як зберігач для клієнтів регульованого управителя.

Що змінюється у 2026 році та питання щодо ЄС

Кожен швейцарський план у сфері криптоактивів має враховувати три питання на перспективу. По-перше, перебудовують саму драбину: 22 жовтня 2025 р. Федеральна рада розпочала публічні консультації щодо перегляду Закону про фінансові установи, який передбачає створення двох нових категорій ліцензій. Платіжні установи (Zahlungsmittelinstitute), за словами Федеральної ради, замінили б наявну фінтех-ліцензію: граничну суму в 100 млн швейцарських франків для приймання клієнтських коштів було б скасовано, клієнтські кошти в разі банкрутства установи підлягали б відокремленню, а не потрапляли б до ліквідаційної маси, а таким установам було б дозволено випускати визначену категорію стейблкоїнів за умови виконання спеціальних обов’язків. Криптоустанови (Krypto-Institute) охоплювали б послуги з криптовалютами на умовах ліцензування, побудованих за зразком умов для фірм із цінних паперів, але менш широких. Консультації завершилися 6 лютого 2026 р.; станом на дату цього огляду Федеральна рада не оприлюднила свого послання парламенту, а Державний секретаріат з міжнародних фінансових питань і далі зазначає консультації як останній за часом крок, тому нинішня драбина залишається чинним правом, а перегляд слід враховувати лише в планових припущеннях.

По-друге, реформа AML, чинна з 1 жовтня 2026 р., яку ми проаналізували окремо: реєстр прозорості та поширення обов’язків із належної перевірки на консультантів безпосередньо зачіпають криптоструктури та їхніх юридичних радників.

По-третє, відносини з ЄС. Швейцарський режим не дає європейського паспорта: швейцарському членові SRO або власникові фінтех-ліцензії, який пропонує послуги у сфері криптоактивів клієнтам у ЄС, потрібна авторизація за MiCA в одній із держав-членів незалежно від обсягу бізнесу. Єдиний виняток — виключно власна ініціатива клієнта за ст. 61, і цей виняток втрачає силу за будь-якого залучення клієнтів у ЄС. Якщо ж токен є фінансовим інструментом, MiCA не застосовується взагалі (ст. 2(4)(a)), а застосовується законодавство про цінні папери, тому ліцензія за MiCA відповідає лише на частину питання. Про те, що дає авторизація, ми пишемо в наших оглядах про стейблкоїни в ЄС і про постачальників послуг у сфері криптоактивів (CASP). На нашу думку, для бізнесу, орієнтованого на ЄС, працює структура з паралельною роботою за двома режимами, оскільки жоден із режимів не замінює іншого: швейцарська база заради швидкості, якості зберігання та бізнесу поза ЄС і компанія в ЄС для ринку, доступного за європейським паспортом, а комплаєнс на рівні групи вибудовується один раз і зіставляється з обома режимами.

Що це означає для вас

• Спочатку проведіть формальну класифікацію. Від таксономії 2018 року залежать висновки щодо ліцензування, проспекту та AML; запит до FINMA щодо необхідності отримання ліцензії дає у складних випадках авторитетну відповідь.
• Не перебільшуйте значення щабля SRO. Цей щабель швидкий і реальний, і це нагляд у сфері AML без пруденційної ліцензії; точно описуйте його в маркетингових матеріалах і в досьє для банків.
• Будуйте зберігання навколо відокремлення. Закріплений у законі захист на випадок неплатоспроможності — головна перевага швейцарського режиму; використовуйте його свідомо, зокрема в ланцюгах стейкінгу.
• Регульованим управителям: перевірте зберігача. За Guidance 01/2026 криптоактиви в управлінні мають перебувати у зберігача під пруденційним наглядом, у разі банкрутства якого активи можна відокремити; наявний зберігач, піднаглядний лише SRO, або іноземний зберігач без еквівалентного захисту залишається лише як виняток, якщо клієнта поінформовано і він дав письмову згоду, а відповідальність і далі несе швейцарська установа.
• Емітентам стейблкоїнів: виходьте з правила про депозит. Guidance 06/2024 розглядає вимогу про погашення за номіналом як депозит, тому емітент або має банківську ліцензію, або працює з гарантією банку на випадок невиконання зобов’язань, що відповідає мінімальним вимогам FINMA, або показує, що його модель підпадає під інший виняток Постанови про банки чи під фінтех-ліцензію, що в кожному випадку залежить від умов моделі; перегляд FinIA, який ще триває, додав би закріплений у законі шлях через пропоновану ліцензію платіжної установи, а сам перегляд є проєктом для публічних консультацій і ще не є законом.
• Плануйте Швейцарію та ЄС як єдину архітектуру. Швейцарський режим не дає європейського паспорта; на нашу думку, для бізнесу, орієнтованого на ЄС, відповіддю є структура з паралельною роботою за двома режимами.

Isak Legal консультує криптокомпанії, зберігачів, емітентів та інвесторів з питань регуляторної стратегії у Швейцарії, процедур вступу до SRO та ліцензування, запитів до FINMA щодо необхідності отримання ліцензії та структур із паралельною роботою за режимами Швейцарії та ЄС. Докладніше на наших сторінках Цифрові активи і Фінансове регулювання, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 26 вересня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Практика FINMA та згадані роз’яснення змінюються; перш ніж діяти, перевірте актуальні тексти за офіційними джерелами, посилання на які наведено вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.