Незапобігання шахрайству (failure to prevent fraud): британський склад правопорушення та небританські групи

Склад правопорушення

З 1 вересня 2025 р. велика організація вчиняє кримінальне правопорушення за правом Великої Британії, якщо пов’язана з нею особа (працівник, агент, дочірнє підприємство (subsidiary undertaking) або особа, яка надає послуги для неї чи від її імені; контрагент, який лише купує в організації або продає їй, під це визначення не підпадає) вчиняє визначене законом шахрайське правопорушення (specified fraud offence) з наміром принести вигоду самій організації або, якщо пов’язана особа надає послуги клієнтам від імені організації, цим клієнтам чи їхнім дочірнім підприємствам (ст. 199(1)(b)), крім випадків, коли організація доведе, що в неї діяли розумні процедури запобігання шахрайству або що очікувати від неї будь-яких таких процедур не було розумно (ст. 199(4)). У варіанті з вигодою для клієнтів організація уникає відповідальності, лише якщо вона сама була потерпілою від шахрайства або мала нею стати (ст. 199(3)); на перший варіант цей виняток не поширюється. Сторона обвинувачення все одно повинна довести базове шахрайство за стандартом доказування, прийнятим у кримінальних справах, незалежно від того, чи висунуто обвинувачення фізичній особі.

Склад запроваджено ст. 199 Закону про економічні злочини та корпоративну прозорість (Economic Crime and Corporate Transparency Act 2023), а визначені законом шахрайські правопорушення перелічено в Додатку (Schedule) 13: шахрайство, участь у шахрайській діяльності одноосібного підприємця та нечесне отримання послуг за Законом про шахрайство (Fraud Act 2006); фальсифікація облікових документів (false accounting) і неправдиві заяви директорів компаній за Законом про крадіжку (Theft Act 1968); шахрайське ведення діяльності (fraudulent trading) за ст. 993 британського Закону про компанії (Companies Act 2006); обман державної скарбниці (cheating the public revenue); а також відповідні склади загального права Шотландії. Офіційні роз’яснення однозначні: прокурорам не потрібно доводити, що керівники дали вказівку вчинити шахрайство чи бодай знали про нього.

Склад застосовується до великих організацій. На рівні окремої організації (ст. 201) критеріям відповідає організація, яка у фінансовому році, що передував шахрайству, виконувала дві з трьох умов: понад 250 працівників, оборот понад 36 млн фунтів стерлінгів або підсумок балансу понад 18 млн фунтів стерлінгів. Для материнського підприємства (parent undertaking, ст. 202) той самий тест застосовується до сукупних показників групи: оборот понад 36 млн фунтів стерлінгів нетто або 43,2 млн брутто та підсумок балансу понад 18 млн фунтів стерлінгів нетто або 21,6 млн брутто, причому враховується кожне дочірнє підприємство, хоч би де воно було розташоване. Стаття 199(2) поширює відповідальність на організацію (relevant body), власний працівник якої вчиняє шахрайство з наміром принести їй вигоду у фінансовому році, в якому її материнське підприємство є великою організацією, незалежно від того, чи відповідає критеріям сама ця організація. У разі засудження покаранням є штраф, а якщо засуджено за обвинувальним актом (on indictment), його розмір не обмежений (ст. 199(12)), і щодо цього правопорушення можлива угода про відстрочення кримінального переслідування (deferred prosecution agreement) (Закон про злочинність і суди (Crime and Courts Act 2013), Додаток (Schedule) 17, п. 27B). 10 жовтня 2025 р. роз’яснення оновлено: замість слова «дочірня компанія» (subsidiary) в них тепер вжито термін закону «дочірнє підприємство» (subsidiary undertaking).

Окремо, власним шляхом, діє правило, за яким правопорушення вищих керівників ставляться у вину організації (senior-manager attribution). З 26 грудня 2023 р. ст. 196 того самого Закону ставила економічні злочини, вчинені вищими керівниками (senior managers), які діяли в межах своїх фактичних або видимих повноважень, у вину безпосередньо організації; з 29 червня 2026 р. ст. 250 Закону про злочинність і поліцію (Crime and Policing Act 2026) замінила її правилом, яке охоплює будь-яке правопорушення за правом Великої Британії, з винятком для діянь, вчинених повністю за межами Великої Британії, за які сама організація не могла б бути притягнута до кримінальної відповідальності; до діянь, вчинених раніше, і далі застосовується ст. 196. Роз’яснення Міністерства внутрішніх справ Великої Британії (Home Office) та Королівської прокурорської служби (CPS) досі посилаються на ст. 196 і чекають на оновлення. Це окремий шлях до відповідальності компанії, від якого не може захистити жодна програма запобігання.

Чому склад правопорушення поширюється на небританські групи

Організацію, розташовану за межами Великої Британії, можна притягнути до кримінальної відповідальності, якщо основне шахрайство має зв’язок із Великою Британією (UK nexus), наприклад якщо поведінка пов’язаної особи підпадає під британське законодавство про шахрайство або спрямована проти потерпілих у Великій Британії. Для швейцарської групи або групи з ЄС це означає, що застосування складу до тієї компанії групи, якій шахрайство мало принести вигоду, може спричинити будь-хто з них: британські дочірні компанії, британські філії, відділи продажу, орієнтовані на Велику Британію, і навіть агенти, які працюють на британському ринку. Не менш важлива й межа: у роз’ясненнях Home Office зазначено, що склад не застосовується до британських організацій, закордонні працівники або дочірні компанії яких вчиняють шахрайство за кордоном без зв’язку з Великою Британією, причому зв’язок із Великою Британією означає, що дія, яка становить частину основного шахрайства, відбулася у Великій Британії або що вигода чи втрата виникли у Великій Британії. Групи, які взяли за зразок модель незапобігання (failure to prevent) з британського Закону про хабарництво (UK Bribery Act), упізнають цю архітектуру; проте шахрайство може виникати в повсякденних процесах продажу, звітності та опрацювання вимог про виплати, де хабарництво трапляється рідко, а CPS та Управління з боротьби із серйозним шахрайством (SFO) оновили свої спільні роз’яснення щодо кримінального переслідування компаній перед набранням чинності положеннями про цей склад і ще раз у листопаді 2025 року; за нашою оцінкою, це чіткий сигнал, що прокурори мають намір висувати обвинувачення за цим складом.

Розумні процедури: захист

Роз’яснення побудовано навколо шести принципів, знайомих із канону Bribery Act: відданість вищого керівництва, оцінка ризиків, пропорційні ризик-орієнтовані процедури, належна перевірка, комунікація та навчання, моніторинг і перегляд. Два практичні моменти заслуговують на окрему увагу. По-перше, оцінка ризиків — основа захисту: це має бути задокументований аналіз, що враховує специфіку бізнесу й показує, як у вашому бізнесі могло б статися шахрайство на користь організації (тиск, пов’язаний із визнанням доходу, практика продажу, заяви на отримання субсидій і грантів, грінвошинг у розкритті інформації); повторно використаної матриці з протидії хабарництву буде недостатньо. По-друге, пропорційність діє в обох напрямках: вона допускає менші програми для менших ризиків, але організація, яка не робить нічого, бо вважає свій ризик низьким, покладається на другу підставу ст. 199(4), тобто на те, що від неї не можна було розумно очікувати жодних процедур, і повинна бути готова відстояти цей вибір постфактум, уже після шахрайства.

Що це означає для вас

• Перевірте на рівні групи, чи підпадаєте ви під дію цього складу. Для материнського підприємства розмір визначають за показниками групи (ст. 202), тож група, британська дочірня компанія якої невелика, усе одно може підпасти під дію складу на рівні материнського підприємства; дочірнє підприємство є пов’язаною особою свого материнського підприємства, а яка компанія відповідає, залежить від того, хто вчинив шахрайство і кому воно мало принести вигоду.
• Проведіть оцінку ризиків шахрайства вже зараз. Це основа захисту і той документ, який прокурор перевірить насамперед: за нашою оцінкою, доказом є саме документальні підтвердження процедур запобігання, складені одночасно з їх застосуванням, а їх відсутність буде витлумачено проти організації.
• Складіть перелік пов’язаних із вами осіб. Працівники, агенти, дочірні підприємства та всі, хто надає послуги для вас чи від вашого імені, охоплені складом щодо шахрайства, вчиненого в цій ролі; дистриб’ютор або постачальник, який лише купує у вас чи продає вам, не охоплений, крім випадків, коли він також надає послуги від вашого імені. Ваші договори та належну перевірку слід вибудовувати за цією межею.
• Адаптуйте те, що вже маєте. Поширте наявні системи протидії хабарництву та комплаєнсу на сценарії шахрайства; шість принципів відповідають тому, що вже містить програма за Bribery Act.
• Радам директорів небританських компаній: зафіксуйте аналіз у протоколі. Навіть рішення про те, що ризик обмежений, слід задокументувати разом з аналізом зв’язків із Великою Британією, на який воно спирається.

Isak Legal консультує швейцарські групи, групи з ЄС і групи, пов’язані з Великою Британією, з питань ризиків кримінальної відповідальності компаній, систем запобігання шахрайству та фінансовим злочинам і їх інтеграції з наявними програмами комплаєнсу. Докладніше на наших сторінках Санкції та AML і Велика Британія, або зв’яжіться з нами.

Цей огляд призначений виключно для загального ознайомлення, відображає стан справ на 27 вересня 2026 р., не є юридичною консультацією та не створює відносин між юристом і клієнтом. Порогові значення сфери застосування та підхід до конкретних структур слід перевіряти за текстом Закону та чинними роз’ясненнями в джерелах, посилання на які наведено вище. Щоб отримати консультацію щодо конкретного питання, зв’яжіться з нами.